Говорить і показує Луганськ!
Книга ''Говорить і показує Луганськ!''
Фотоальбом
Відеофільм Відгуки глядачів
НАЗАД  ЗМІСТ  УПЕРЕД
      Великою школою творчої відповідальності щодо минулого, сучасного й майбутнього залишається в моїй долі багаторічне спілкування з незабутнім Юрієм Олексійовичем. Вражало його природне вміння побачити неповторне в кожній людині, ні до чого не залишатися байдужим, прагнення не тільки запам'ятати але й зафіксувати десь у записнику найдрібніші деталі зустрічей чи прикмет довкілля. А скільки дорогих тепер вже й моєму серцю людей подарував він мені під час роботи над нашими телепрограмами впродовж понад півтора десятиріччя. Я з повним правом кажу "наші" навіть про телепрограми, в яких автором і ведучим був Юрій Єненко. Але ж на усіх зйомках, розшифровках, монтажах - на усіх етапах від задуму та планування до виходу в ефір - моя безпосередня участь була не тільки редакторським обов'язком чи необхідністю журналістської причетності до його великої подвижницької праці, але й щасливими, плідними і навіть повчальними роками творчого спілкування з незабутньою людиною високої духовності, феномен якої навіть важко означити земними словами...
      Хто зна, якщо б не перетворилися свого часу у "програми життя" для Юрія Олексійовича створення музеїв Володимира Даля та Бориса Грінченка в селі Олексіївка Перевальського району, встановлення пам'ятників Борисові Грінченку в Олексіївці чи Тарасові Шевченку в обласному центрі, проведення міжнародних Далевських та Грінченківських читань, ідею яких сформували телевізійні "Далевські зустрічі", життєва необхідність висловити своє бачення великих особистостей Володимира Даля, Бориса Грінченка, Антона Чехова, Всеволода Гаршина на телеекрані, на сторінках газет, журналів, альманахів, книг тощо, скільки б світла чи сили втратила така незахищена на зламі століть і тисячоліть скарбниця нашої духовності...
      Вкотре, перегортаючи сторінки численних сценарних планів, нотатків, наших спільних проектів, передивляючись свій телеархів, де Його почерк, Його думки, де ще звучить Його голос, де Його очі, що переповнені вселенським сумом, знову і знову ніби до усіх Його сучасників звертається Вічність: "Чому?...".
НАЗАД  ЗМІСТ  УПЕРЕД
© Луганська обласна державна телерадіокомпаніяя
© ОО "Луганская инициатива"
2001