: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

      - Є у нас народна артистка України Джульєтта Якубович, яка щойно повернулася з гастролей по Сибіру і на БАМі, то візьміть у неї інтерв'ю, а то вона мені його давати не хоче.
      Нема куди подітися, пішла я до філармонії. Так трапилося, що по дорозі забула, як же звуть ту артистку. Телефоную в редакцію: "Нагадайте, у кого я маю брати інтерв'ю". Олександр Андрійович дві хвилини мовчав: для нього було шоком, що хтось не знає народну артистку України Джульєтту Якубович. Йому було важко зрозуміти, що я лише починаю знайомитися з культурною елітою цього краю і знала лише одного Михайла Голубовича.
      Інтерв'ю у "солов'я Донбасу" я все ж взяла, хоча й довелося вдатися до хитрощів, сказала, що я з газети"Молодогвардієць". Наполовину це було правдою, бо я тоді активно співробітничала з цією молодіжною газетою.
      Отак я і потрапила до художньої редакції обласного державного радіо. Через два тижні Олександр Андрійович змінив своє ставлення до мене і 20 років ми працювали у мирі і злагоді. Творчих суперечок у нас жодного разу не було. Розуміли одне одного з півслова. І що мені імпонувало найбільше, так це те, що він ніколи не правив мої матеріали. А двадцять з лишнім років тому читали й перечитували кожен рядок, носили в "літ", не доведи Господи, десь щось іде врозріз з офіційною думкою партії і уряду.
      Зближало нас ще й те, що ми ніколи не починали свої програми з закликів до свят чи то з цитат чергового з'їзду партії.
      Нас викликав головний редактор і суворо запитував:
      - Ви знайомилися з останніми рішеннями?
      - Якраз у нас на столі газети. Знайомимося.
      - Чому ж немає цитат, закликів?
      - Розумієте, у нас же художня редакція, і цитати мають логічно випливати, хай їх люди цитують.
      - Добре, - згоджувався головний і відпускав нас з миром.
      Я щиро вдячна своєму колишньому шефу Олександрові Шевченку, що на початку мого журналістського шляху він не примушував мене займатися офіціозом, а весь час ми були у творчому змаганні, хто знайде кращий сюжет, придумає кращу композицію, знайде інтригуючий початок і закінчить матеріал так, щоб він запав радіослухачам у душу.
      На вогник до нашої редакції заходили письменники, що стали вже легендою: імпозантний і іронічний Тарас Рибас, веселий і дотепний Сергій Бугорков, поважний Микита Чернявський, уславлений і скромний Владислав Титов. На сторінках щотижневика "Над Луганню" відточували своє перо нині відомі письменники Луганщини - Григорій Половинко і Леонід Стрельник, Микола Ночовний і Микола Малахута, Ганна Гайворонська і Тетяна Литвинова.

      Дебютували відомі нині співаки Віра Андріяненко, Володимир Самарцев, Володимир Савченко, Людмила Колесникова, Людмила Манасян.
      Веселі і серйозні композиції читав Володимир Калашников. Разом з музикознавцем Євгенією Михальовою ми записували концерти симфонічного оркестру і виступи знаменитостей зі світовим ім'ям. Настійно зустрічалась я зі всіма зірками естради, що заїжджали до Луганська.