А то якось на перехресті степових доріг зупинив шикарну іномарку. Попросив крутого молодика підвезти до нашого села. Їхали мовчки. І лише радіо в салоні машини не вмовкало. "Русское радио". Але я не ображався, що не моє кровне, обласне. Яка різниця! Головне- люди слухають цю живу душу народу.       Тепер, шановний сябре, зрозумів, чому я залишив газету і обрав ефір? На цьому бувай здоровий! Щире вітання Тамарі! Ваш покірний слуга і однокурсник.     © Луганська обласна державна телерадіокомпаніяя © ОО "Луганская инициатива" 2001