: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

      Вона вважає себе щасливою людиною, тому що вдалося реалізувати своє творче "я" в улюбленій професії диктора. Прислухаються до її думки колеги по роботі, шанують її.
      Водночас красу рідної мови Любов Василівна Петрова впродовж десяти років допомагала спановувати учням Луганської середньої школи № 16, викладаючи в п"ятих, щостих, сьомих класах українську мову та літературу.
      Нерідко з донькою Мар"яною вони мандрують безкрайніми просторами українського фольклору. Це дозволило Мар"яні успішно закінчити Луганський обласний український ліцей і вступити до Східноукраїнського національного університету за фахом "переклад". Звісно, неня пишається донькою, яка в навчанні має певні успіхи.
      І як завжди, Мар"яна - перший рецензент маминого творчого доробку. Разом сперечаючись, навчаються.
      А якщо випадає вільнахвилина - Любов Василівна з задоволенням слухає класичну музику, в ній черпає наснагу і творчі сили надзвичайно подобається угорський танок "Чардаш" Монті, особливо його сучасна інтерпретація. Дуже любить літо і, звісно, квіти півонії, які у неї асоціюються з першим коханням.
      Її творчий шлях ніби казка.
      ... Як одна мить спливає десять хвилин ефірного часу, відведеного обласним радіо на казкову подорож. Чарівна, захоплююча оповідь несподівано припиняється в найцікавішому місці. І лагідний, доброзичливий, як у рідної матусі, голос Любові Петрової заспокоює слухачів, присипляє малечу і запрошує на нову зустріч з казкою, але вже завтра о цій порі, о 20.15.
      - Нас слухає майже три мільйони. Приєднуйтесь до нас, і нас буде більше. Працює радіо Луганщини, - лине з репродуктора голос Любові Петрової.