: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

ДИВЛЯЧИСЬ ПРЯМО В ОЧІ

Микола Євдокимов, керівник представництва Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення в Луганській області

      Добре пам'ятаю, ніби це було вчора, а не 14 січня 1981 року. В той зимовий, морозний і сонячний день мене, тоді завідуючого промислово-транспортним відділом редакції провідної газети області "Ворошиловградская правда" і за сумісництвом позаштатного економічного оглядача обласної студії телебачення, запросив на бесіду голова комітету по телебаченню і радіомовленню Петро Сергійович Оснач.
      Скажу відверто: цього запрошення я водночас і бажав, і в душі побоювався. Чутки про моє можливе призначення головним редактором телестудії вже циркулювали в журналістському колі. З одного боку, було приємно і почесно зайняти місце першого тележурналіста не тільки області, але й України, талановитого письменника Г.С.Довнара, який пішов у довгострокову творчу відпустку, з іншого - не хотілося раптово поривати зв'язки з колективом "Ворошиловградки", де пройшло моє становлення як журналіста.
      На той час наше телебачення ще не посідало місця головного, домінуючого постачальника інформації, яким воно стало сьогодні. А "Ворошиловградка" мала тираж за чверть мільйона! І будь-яка публікація в ній читалася десятками тисяч людей - від партійних функціонерів до домогосподарок. Природньо, працювати в такій газеті було не менш почесно, ніж на телебаченні, до того ж я займав в редакції одну з "вагомих" посад. За моєю участю висвітлювалось економічне життя області і чільне місце займали гірницькі справи. Та й свій робітничий шлях я починав з шахти. Як образно висловився один з маститих журналістів, "Ворошиловградка" тоді "пахла вугіллям".
      Саме тут і помітив мене Петро Сергійович і запропонував спочатку робити спільні газетно-телерадіорейди по новобудовах, відстаючих підприємствах тощо, а згодом - місце економічного оглядача на ТБ. На все це я погодився відразу. Керівництво газети - редактор П.М.Євтєєв - підтримало це починання.
      Щотижня стали з'являтися водночас в газеті, на телебаченні й звучати по радіо гострі, критичні матеріали з глибоким аналізом причин відставання підприємств різних галузей народного господарства області. До них разом зі мною, як кажуть, "докладали руки" відомі майстри блакитного екрану і "газети без відстаней" В.О.Савченко, І.П.Косенко і багато інших. Так що в підсумку виходив міцний, ефективний і дійовий залп по безгосподарності, недбайливості, безвідповідальності деяких керівників в один і той же день в трьох провідних обласних засобах масової інформації.
      Мабуть, саме це й стало приводом до того, що я був запрошений готувати за сумісництвом двічі на тиждень економічні огляди для випуску теленовин у прямому ефірі.