: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

      Поки група готувалась до зйомок, Георгій Тимофійович ознайомився з сценарним задумом і запропонував епізод передачі за його участю побудувати в формі невимушеної розмови з курсантами. Звичайно, ми погодились. І він почав відповідати на запитання хлопців. І тут, бачу, підбігає до режисера Хорунжого Василь Іванович Раздорський.
      - Петрович, іде суцільна "морзянка", брак по звуку. Треба починати з початку!
      Сталося так, що на наш мікрофонний кабель наклалася робота працюючих поряд військових передавачів і їхня "морзянка" створила фонові перешкоди звукозапису передачі. І тут виручив Г.Т.Береговий. Швидко зорієнтувавшись, він доручив начальнику Будинку офіцерів дати нашому звукорежисеру спеціальний екранований кабель. Команда була виконана по-військовому швидко й точно. В подальшому група працювала вже без ускладнень, та всі ми ще довго перебували в стресовому стані...
      Георгій Тимофійович запам'ятався нам моложавим, доброзичливим, люблячим здоровий гумор, простим у стосунках і дуже гостинним.
      Після закінчення зйомок він запропонував подивитись фільм про відвідання Зоряного Фіделем Кастро і Л.І.Брежнєвим, а також плівки, відзняті космонавтами в космосі. Кожному з нас дав автограф. Мені подарував своє фото з написом: "С пожеланием творческих дерзаний!". Завдячуючи Л.Алексєєвій, на спомин нам залишились знімки космонавта з нашою групою. А режисер І.Хорунжий, дізнавшись, що тут є кабінет Ю.О.Гагаріна, упросив Георгія Тимофійовича зняти ще невеличкий сюжет у цьому кабінеті.
      В другій половині дня наш "ТУ" взяв курс на Луганськ. В літаку генерал Лашин радо звернувся до нас: "Хлопці, я придумав кінцівку передачі. Це повинна бути пісня: "Орлята учатся летать". Її прекрасно виконує хор нашого училища!".
      До речі, ця пісня стала дуже ефектною кінцівкою програми.
      Та до фіналу ще було дуже далеко. Треба було змонтувати програму, озвучити, начитати текстівки. Довелося пережити ще не один стрес, неодноразово звучала фраза нашого голови комітету П.С.Оснача, яка була крилатою в ті роки на студії: "Як будемо рятувати передачу?" І врятували, одному Богові відомо як... Правда, вже під час ефіру операторові довелося то прискорювати, то гальмувати рух кіноплівки в кінопроекторі, щоб досягти синхронізації звуку і зображення. Відверто кажучи, виходило це не завжди вдало, та, здається, ніхто цього й не помітив.
      ... Передача була високо оцінена Дирекцією програм УТ. А у кожного з нас, хто її створював, назавжди залишилась пам'ять про Зоряне містечко і значки з емблемою: космонавт, що пливе в бездонні космосу, - дарунок Георгія Тимофійовича Берегового.