: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

      С.Б.Василю Григоровичу, час нині скрутний, а ви як завжди веселий, з гуморком. З вами поговориш, і настрій поліпшується.
      В.Т.Такий у мене характер: і неспокійний, і оптимістичний. Я й онукам це передаю. Є вислів Геродота: "Людина живе не для того, щоб їсти, а їсть для того, щоб жити". А я б висловив цю думку ще так: "Людина живе не для того, щоб працювати, а працює для того, щоб жити!"
      С.Б.Пригадую, коли випроводжали вас на пенсію, писали вам "Если б в "Новости" собрать все ваши рекорды, то давно пора б Вам дать не медаль, а орден!". На жаль, так буває часто. Люди, які заслужили не одну нагороду, не отримали жодної. Ви людина, яка віддала журналістиці майже 40 років, стільки виховали учнів, але, на жаль, немає у вас ні ордена, ні медалі.
      В.Т.Є знак "Відмінник телебачення"! Ні на кого я не тримаю образи. Як говорила поетеса-фронтовичка Юлія Друніна: "Разве ради наград брали мы города?!" І це справді так. Не заради цього була наша служба.
      І скориставшись можливістю, висловлюю велику задоволеність долею, яка звела мене на журналістському шляху з такими людьми, як Петро Сергійович Оснач, Валерій Межинський, Світлана Бондарєва, Олена (Підопригора) Дуніна та багатьма іншими співпрацівниками. Вам, молодим супутникам, щиро бажаю всього найкращого в житті і, насамперед, міцного здоров'я та завжди радісного настрою.