: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

      Незважаючи на те, що наша студія не була базовою і кіновиробничою, творчі працівники за власною ініціативою, без фінансової підтримки створили не тільки багато оригінальних телепрограм, а й цілий ряд документальних фільмів, зробивши свій помітний внесок у розвиток цього жанру. Серед них: перший повнометражний документальний фільм "Слава моих земляков" (сценарій Г.Довнара і О.Холошенко, режисер-оператор М.Рижченко), "Олексій Стаханов" (автор - режисер О.Вихров, оператор М.Рижченко), "Безсмертя" (автор Г.Довнар, режисер І.Хорунжий, оператор В.Вершин), "Олександр Пархоменко" (автор - режисер В.Бабич, оператор В.Вершин) "Слово матері" (Г.Довнар, І.Хорунжий, В.Вершин), "Давидове поле" (К.Могилевський, В.Бабич, В.Небеєрідзе, В.Вершин), багато кінонарисів, телепортретів тощо.
      У довіднику "Українське радіо і телебачення. Цифри і факти 1945-1972 рр.", виданому в Києві в 1973 році, наводяться такі дані: з 1959 до 1965 року Луганська студія телебачення збільшила обсяг власних кінозйомок майже в десять разів: з 2,6 години в 1959 році до 24 годин в 1965 році і з цього показника займала 6 місце в Україні.
      Особливе місце в творчості колективу Луганського телебачення того періоду зайняли телевізійні вистави. Крім телевізійних версій вистав російського і українського театрів, гастролюючих колективів, активно працював створений при телестудії в січні 1961 року дитячий телевізійний театр (режисер Н.Бородіна), який в лютому 1961 року, немов передбачаючи початок пілотованої космічної ери, відкрився виставою "Рома в космосі і вдома". Потім була не менш вдала "Зимова казка" (О.Вихров, І.Хорунжий, В.Коваленко. А.Никифоров).
      А драматичний телетеатр в той період майже кожні два місяці, а іноді й частіше, дарував глядачам нову виставу з залученням артистів місцевих театрів. Серед них відзначимо "Гамлет із Гейдельберга" (режисер-постановник Г.Доля, ведучий оператор Л.Гончаров, художник М.Комаров, музоформлення В.Раздорського), "Мости розводять опівночі" (І.Хорунжий, Л.Гончаров, М.Комаров), "Від'їзд з Тілікалла" (режисер В.Бабич), "Мій бідний Марат" (В.Бабич, В.Коваленко, М.Комаров), "Таємниця сповіді" (В.Яворський, Л.Гончаров, М.Комаров). За творами місцевих письменників в інсценізації Г.Довнара були здійснені вистави "Людям важче" - за однойменним романом М.Чернявського (реж. В. Бабич); "Перший голос" - за оповіданням Т.Рибаса (реж. В.Яворський); "Батьків характер" (автор Г.Довнар, реж. В.Яворський).
      Особливо треба зупинитись на постановці п'єси Т.М.Рибаса "Живий ланцюг". І не тільки тому, що це драматичний твір нашого земляка, відомого письменника про події громадянської війни в нашім краї, а й тому, що ця робота стала знаковою для всього колективу телерадіокомітету та й не тільки його. Вона вимагала величезних фізичних і духовних сил, зважаючи на те, що бази для створення такого епічного полотна на студії практично не було. Допомагали обласні театри, військові, керівники багатьох підприємств і організацій.