|
|
|
|
 |
І як невимовно гірко, що все це так неправдоподібно рано раптом обірвалося. Нінель Антонівна Приходько загинула, можна сказати, на посту, прилетівши з делегацією журналістів до Праги для висвітлення тодішнього візиту урядової делегації. Вона й тут залишалася вірною своєму життєвому правилу. "Без особистого прикладу, - говорила не раз, - немає журналіста, а є "пуста бочка", що, як відомо, грімкотить гучно, та без толку". ... Літак з працівниками засобів масової інформації, невдало приземлившись на празькому аеродромі, вже на полосі загорівся. Нінель Антонівна, не одержавши при посадці жодної подряпини, не покинула місця катастрофи, а метнулася виносити з охопленого вогнем повітряного лайнера своїх поранених колег, що втратили свідомість. Ось уже в безпечному місці один, другий. Коли Нінель Антонівна повернулася за наступним постраждалим - літак вибухнув... Нашої дорогої землячки і колеги, радості нашої і дива не стало. Життя триває... Без неї. Але з її життєвим і творчим прикладом. Спасибі Луганському обласному відділенню Національної спілки журналістів України: в честь нашої землячки кілька років тому тут засновано професіональну премію з милозвучною, ніжною назвою - "Нінель". Хай щастить тим, хто про неї мріє, за неї бореться.
|
|
 |
© Луганська обласна державна телерадіокомпаніяя
© ОО "Луганская инициатива"
2001 |
|
 |