Частина 05
НА ЗЛАМІ ТИСЯЧОЛІТЬ
Віктор Рожко, член НСЖ України
Друга половина 80-х і 90-і роки - період докорінних змін в економічному, політичному і соціальному життя суспільства. Перебудова, гласність, демократизація не вміщувались у прокрустове ложе командно-адміністративної системи і врешті-решт привели до її заміни.
Структури радіо і телебачення, які зародилися ще в далекі культові і посткультові часи, формувались у роки адміністративно-командної системи і справно служили їй. Інакше й не могло бути - адже вони були найважливішою складовою ідеологічно-інформаційного апарату тієї системи.
Та нові умови вимагали й нових підходів до роботи засобів масової інформації.
Замість звичних, що існували десятиліттями, стереотипів, коли преса, радіо й телебачення в основному керувалися партійними настановами і постулатами, що видавалися за істину в останній інстанції, у пресу, радіо й телебачення ввійшло таке різнобарв'я часом протилежних думок, поглядів, що пересічному глядачеві й слухачеві можна було розгубитися.
Стрімкий після серпневих подій 1991 року розпад Радянського Союзу, декларованої єдності партії і народу, безумовно, відбився й на роботі засобів масової інформації. Проголошення незалежності України і все, що за цим сталося в суспільстві, було відправною точкою пошуку і поступового ствердження нових прийомів, форм і засобів роботи в теле- і радіоефірі. То був дуже неоднозначний і далеко не безболісний процес.
Саме в цей період проходили такі важливі громадсько-політичні події, як три передвиборні кампанії по виборах Президента України, Верховної Ради України і органів місцевого самоврядування, два доленосних всеукраїнських референдуми з питань незалежності країни і найважливіших конституційних змін у державі.
Ще одна значуща обставина безпосередньо вплинула на роботу ТБ і РМ. Були розроблені, прийняті і стали втілюватись у життя такі найважливіші документи, як перший за всю історію існування вітчизняних електронних ЗМІ Закон України "Про телебачення і радіомовлення", прийнятий Верховною Радою України в 1994 році зі змінами й доповненнями до нього 1995 року і Указ Президента України від 3 січня 1995 року, що знаменували собою юридичне обгрунтування існування й діяльності не лише державних, а й сотень "незалежних" комерційних телерадіоорганізацій, що виникли на той час в інформаційному просторі держави. І найважливіші з цих заходів - ліцензування теле- і радіочастот, реорганізація не тільки управління державним ТБ і радіо, а й всього творчо-виробничого процесу в цьому підрозділі засобів масової інформації.
На базі існуючого з початку 90-х років телерадіооб'єднання, що замінило комітет по телебаченню і радіомовленню, було створено обласну державну телерадіокомпанію. То була не тільки і не стільки зміна вивісок. Саме ця реорганізація дала змогу розв'язати кардинальне питання - поєднання в одній творчо-виробничій структурі редакцій телебачення, радіомовлення й технічних підрозділів телецентру з усіма юридично-правовими і економічними наслідками такого об'єднання. Це дало змогу і значно збільшити обсяг середньодобового власного телемовлення - з 48 хв. в 1990 р. до 1,5 години в 1996 році й до 3 годин у 2000 році.
Найпомітнішим проявом демократизації в діяльності електронних ЗМІ стало повернення до дещо забутого з 70-х років прямоефірного телебачення, що часто-густо замінялось передачами в відеозапису. Саме в цей період, десь з 1985-го року, стали широко практикуватися передачі зі зворотнім зв'язком, коли безпосередньо під час ефіру встановлювався контакт глядачів зі студією по телефону. Про популярність такого мовлення говорить те, що за перші роки видачі в прямий ефір таких циклів, як дискусійний політклуб "Вибір" або молодіжна студія "Контакт" перед численною аудиторією жителів Луганщини виступило понад 300 найбільш авторитетних політичних і громадських діячів, депутатів обласної та Верховної Ради України, керівників різних підрозділів місцевого рівня, провідних вчених та інших представників інтелектуальної еліти області. Сотні глядачів ставали в цей час своєрідними співавторами передач і нерідко суттєво доповнювали первинний задум тих, хто їх створював.
Наступним кроком на цьому шляху стало проведення телевізійних мостів між містами і районами області, а потім і міжрегіональних телепресконференцій з керівниками області і держави, бліц-опитів телеглядачів з найактуальніших проблем соціально-політичного, економічного і культурного життя.
Організаційні перетворення торкнулися і суто творчих аспектів. В 1993 році на Луганському обласному державному телебаченні в експериментальному порядку було утворено ТО "Злагода" (керівник ст.редактор ТБ Т.О.Дейнегіна, режисер В.С.Курчина, оператор О.В.Пичугін). Життя підтвердило ефективність творчого процесу, коли під одним "дахом" збирається колектив однодумців, які постійно працюють разом. Вже перша велика робота "Злагоди" - телетриптих "Промінь добра Бориса Грінченка" про нашого славетного земляка, письменника і дослідника, автора першого тлумачного словника української мови, привернула увагу і фахівців, і пересічних телеглядачів. Її успіху багато в чому сприяла участь у ній великого знавця життя і творчості Б.Грінченка і не менш обізнаного з творчістю В.Даля, різнобічно талановитої людини, вченого-медика Ю.О.Єненка.
До 1995 року ТО "Злагода" вже здійснювало щомісячне 6-годинне мовлення з урахуванням виходу на Українське телебачення.
Саме використовуючи досвід цього об'єднання, в квітні-травні 1998 року з метою вдосконалення структури телевізійного мовлення, подальшої активізації творчого процесу підготовки передач, поліпшення його планування в усіх ланках технологічного ланцюжка, розширення тематичної палітри і жанрової різноманітності, а також широкого запровадження програмно-блокового мовлення, було створено творчі об'єднання "Державність" (керівник В.К.Дунін, коментатори Ю.В.Погребняк, С.А.Титаренко, режисер В.Д.Бабич, телеоператор В.П.Оснач); "Панорама" (Л.О.Медведєва, Т.В.Кунець, О.В.Бурим, В.І.Хромушина, режисери - В.С.Танасієнко, В.М.Благодирьов, телеоператори О.В.Гнетулін, А.О.Стецурін); "Регіон" (О.В.Калашников, Н.О.Федорова, режисери О.О.Качкаєв, Д.А.Якобсон, телеоператор Ю.П.Михайлов); "Новини" (керівник І.О.Ткаченко), "Спорт" (керівник В.К.Меженський).
Саме в ці роки відбувалися і певні організаційні зміни: на радіо було утворено дві головні редакції: інформаційно-публіцистичних програм і художнього мовлення, а на телебаченні - головні редакції інформаційних і тематичних програм.
Телебачення із переважно постановчого стає авторським, де головна постать - ведучий редактор-журналіст, що вміє не тільки подати інформацію, а й проаналізувати її, дати можливість учасникам передач висловлювати свої часом діаметрально протилежні думки, погляди, пробудити бажання думати, шукати шляхи розв'язання проблем, у, так би мовити, рядових слухачів і глядачів. Саме так працювали вже згадувані неодноразово О.Вихров, В.Дунін, Ю.Казаков, Л.Медведєва, А.Бодрик, І.Чалий, М.Кузнєцов, С.Бондарєва й ті, хто розпочав саме в цей час працювати в телерадіожурналістиці, - О.Добіна, В.Кушніренко та інші.
На телебаченні з'явилися нові цикли програм: дискусійні політклуби "Вибір", "Аспект", "Кредо", "З любов'ю до вас", трохи пізніше - "Відверта розмова", "Миттєвості життя", "Наодинці з усіма"; на обласному радіо "Позиція", "Студія зворотнього зв'язку" тощо.
Важливим напрямком роботи обласного телебачення і радіо в останні часи стало утвердження державної української мови як однієї з найважливіших ознак незалежної державності. В умовах нашого та інших регіонів сходу і півдня України, де багатовікова традиція склалась так, що основним засобом спілкування людей була російська мова, ця робота потребує особливого такту і послідовності. І в цьому плані варто відзначити роботу журналістів обласного радіо, які наполегливо ведуть пропаганду української мови в передачах циклів "За плином часу", "Барви рідного слова", що звучать вже не один рік. Ведуть їх кращі україністи: письменники, вчителі, викладачі, професори, доценти Луганського педагогічного університету ім.Т.Г.Шевченка. А в щорічному дитячому і юнацькому конкурсі "Іду з дитинства до Тараса", фундатором якого разом з обласним братством шанувальників творчості Т.Г.Шевченка, науковими, громадськими організаціями виступає й обласна державна телерадіокомпанія.
Утвердження мови - це і зростаючий з року в рік обсяг передач радіо і телебачення, що звучать в обласному ефірі українською.
Поштовхом для подальших пошуків удосконалення мовного процесу на радіо і телебаченні стало рішення колегії ЛОДТРК від 31 жовтня 1997 року "Про роботу обласної державної телерадіокомпанії по поширенню україномовності теле- і радіомовлення", в якому було накреслено основні напрямки цієї роботи. В 1998-99 роках на доповнення до циклів передач, що виходили в ефір українською і становили трохи більше 21 відсотка ефірного часу, стали виходити державною мовою такі нові цикли, як "Кредо", "На Демьохіна, 25", "Економічний монітор", "На сільських роздоріжжях", "ТОН" (телевізійні обласні новини), "Запит - відповідь" - на телебаченні; "Цікава абетка", "Творчість наших земляків", "Літературне краєзнавство" - на радіо.
Все більшою популярністю користуються народознавчі передачі і традиційні конкурси народного мистецтва.
Разом з цим певну послідовність можна простежити і в пропаганді культурного надбання національних меншин, яких на Луганщині налічується більше ста.
Своєрідним каталізатором справді творчих пошуків працівників телебачення і радіо стає постійна участь їх в обласних, всеукраїнських і міжнародних конкурсах телерадіопрограм "Калинові острови", "Україна єдина", "Україна - диво дивовижне", "Україна - рідний край", "Журналіст року", "Нінель", "Придінцеві світанки", "Надія" та інших, що регулярно проводяться в ці роки. Переможцями і дипломантами в них неодноразово ставали роботи теле- і радіожурналістів Т.Дейнегіної, О.Кошака, Т.Кунець, Л.Медведєвої, В.Меженського, В.Кушніренко, І.Чалого, Г.Піскун, О.Добіної, В.Федоровської та інших.
Згадаймо хоча б одну з таких робіт, підготовану творчою групою Луганського телебачення напередодні 50-річчя визволення України від фашистських загарбників - передачу "Пам'ять" (автор сценарію В.Меженський, режисер А.Мельник, ведучий відеооператор С.Ковальов, звукорежисер В.Соха). Це була емоційна, схвильована розповідь про колишнього фронтовика, сержанта М.С.Шмарова і його бойових побратимів, що взимку 1943 року звільняли від окупантів перші українські села Півнівку і Мілове. Передача стала переможцем на Всеукраїнському фестивалі телевізійних програм у м.Ужгороді і одержала першу премію.
Своєрідним іспитом для творчого і технічного складу телерадіокомпанії стала підготовка і відзначення 60-річчя утворення Луганської області в вересні 1998 року. Розповіді про історію і різнобічне, багатогранне життя одного з потужних регіонів нашої держави були присвячені циклові теле- і радіопередачі "Точка на карті", "Герой свого часу", "Тільки у нас", "Люби і знай свій край", "Хроніка ювілейного року" тощо.
Заключні заходи святкування, в яких взяв участь Президент України Л.Д.Кучма, делегації багатьох регіонів України, Бєлгородської і Ростовської областей Російської Федерації, Квемо-Картлійського краю Грузії тощо, широко висвітлювались по обласному і Українському телебаченню і радіо. Значну допомогу технічними засобами в цей час надали колеги з сусідньої Донецької обласної державної телерадіокомпанії.
За останні роки все більше зростає роль ЛОДТРК як організатора значної кількості масових культурологічних і мистецьких заходів, фестивалів і конкурсів народної й дитячої творчості - "Золотий дударик", "Срібний дзвіночок", фестиваль творчості дітей-інвалідів "Повір у себе", які державне телебачення проводить разом з головними управліннями освіти, культури і мистецтв, обласною піонерською організацією.
В 1997 році втретє за дев'яності роки була змінена і мовна сітка телебачення. Згідно з наказом голови Держтелерадіо України "Про використання технічних засобів третього загальнонаціонального каналу для поширення телевізійних програм" 31 січня 1997 року для трансляції передач обласного державного телебачення відводились відрізки часу з 10-ї години до 18.45 - в будні, а в вихідні та святкові дні - з 8-ї до 9-ї години ранку і з 14.30 до 16.15.
З вступом у дію на початку 1999 року власного обласного 34-го каналу з'явився додатковий час для трансляції програм. Цей канал працює 9-9,5 години на добу. 34-й канал дозволяє формувати власну програмову модель Луганського державного телебачення.
В телевізійному ефірі одержали постійну прописку такі передачі, як інформаційні випуски "Події" і "Події тижня", які разом обіймають одну годину мовлення; циклові передачі "ТО "Державність" (О.Добіна, О.Калашников, В.Радченко), "Аспект", "Позиція", "Економ Х", "Наодинці з усіма", "Ми разом", де висвітлюються політичні, економічні і соціальні проблеми розвитку нашого регіону; ТО "Злагода" (Т.Дейнегіна, О.Харченко) - "Кредо" і "На Демьохіна, 25", а також музичні - "ЛАД" і "Тоніка"; ТО "Панорама" (О.Бурим, В.Хромушина, О.Максюта) до вихідних днів готує годинні інформаційно-розважальні випуски "Доброго ранку, Луганщино!".
Зацікавленість численної глядацької аудиторії викликають цикли "З любов'ю до вас" (готує і веде Ю.Казаков), "Вечірня, 34" (Л.Євдокимова, І.Спектор, В.Замелан), "Абетка щастя" (Т.Кунець). Дитячій аудиторії адресується "Маленька країна" (А.Коломойцева). Питання охорони здоров'я, побуту висвітлюються у циклах "Наяву", "Медицина для всіх", "Запитання - відповідь" (Н.Федорова). Регулярно виходять в ефір випуски "Спортінформу" (О.Седлецький). Разом з правоохоронними установами готуються передачі "Чергова частина", "До і після пожежі", "Зона особливої уваги" ("ЗОВ").
Більш незмінною тривалий час (ще з перебудовчої пори) була мовна сітка обласного радіо. В 1999 році на підставі аналізу щотижневого виходу передач першого каналу Національної радіокомпанії України та побажань радіослухачів було розроблено нову сітку
Що ж залишилося? По-перше, ранковий вихід інформаційного випуску новин в прямому ефірі о 6.45 . Цей час зручний для радіослухачів, які збираються на роботу і мають можливість дізнатися про перебіг подій в області, прогноз погоди на добу, до того ж ведучий постійно інформує про точний час. По-друге, ті передачі, час виходу в ефір яких постійні радіослухачі знають і чекають на них, наприклад, "Літературні середи", щосуботня ранкова "Панорама", недільний ранковий випуск "Село і люди", "Проблеми регіону", "Студія зворотнього зв'язку", "Над Луганню" та деякі інші.
А тепер про новації та зміни. По-перше, з програми зникли півгодинні передачі. Одну "півгодинку" замінили дві передачі по 15 хвилин. Таким чином, тепер, маючи той самий відрізок мовлення (2,5 години на добу), на хвилях обласного радіо щотижня виходить понад 30 передач різної тематики: "Бізнес і влада", "Актуальне інтерв'ю", "Разом - ціла країна" та багато інших.
По-друге, інформаційні випуски новин відтепер звучать в ефірі тричі на день. Перший випуск о 6.45, другий теж звучить в прямому ефірі, але наприкінці першого вечірнього блоку мовлення - о 18.44, а останній - своєрідний огляд перебігу подій дня - завершує мовлення доби о 20.25. До речі, останній випуск веде журналіст, який готував його.
Для маленьких радіослухачів щодня о 20.15 звучить "Вечірня казочка". З понеділка по п'ятницю - українською мовою, у вихідні - російською. Журналіст і поет Іван Чалий написав вірші для колисанок українською і російською мовами, а наш співпрацівник і співак Юрій Олейников виконав ці колискові. Та у нашої "Вечірньої казочки" є ще один співавтор, чи не основний - це диктор Любов Петрова, яка добирає казки, читає їх, а також дає поради дітям і батькам.
А ще в ефірі з'явилися цікаві освітні програми: "За плином часу" розповідає про особливості мови, "Юридична студія" дає правові поради, відповідає на запитання радіослухачів; "Доброго вам здоров'я" - це пропаганда здорового способу життя, доречні поради лікарів, коментарі фахівців.
Звіти депутатів усіх рівнів, розповіді про постійні комісії обласної Ради звучать у програмі "Позиція". Про тенденції в промисловості, на ринку зайнятості розповідають "Проблеми регіону: сьогодні й завтра".
Серед радіослухачів - чимало дачників. Саме тому в передачах обласного радіо з'явилася програма "Ваш сад і город".
Робота і проблеми, мабуть, будуть завжди. Але треба вміти й відпочивати. Щотижня про новини культурного життя можна дізнатися з радіожурналу "Над Луганню"; переглядається музична пошта в програмі "Коли душа співає". Раз на місяць "Літературні середи" перетворюються у "Веселу середу".
В останні роки, в умовах впровадження ринкових відносин в економіці, на порядок денний все гостріше стає необхідність навчитися на радіо і телебаченні заробляти гроші на свої потреби. Держава зараз взмозі фінансувати лише коштами, потрібними для більш-менш пристойного існування радіо і телебачення. І тому необхідно всім - від генерального директора до редактора будь-якої програми - опановувати закони ринку, комерційної діяльності.
Саме в цей час закінчилася і монополія державних електронних ЗМІ на місце в ефірі і розгорнулась конкуренція між багатьма новими телестудіями і радіостанціями за те, чиї програми користуються більшим попитом у глядачів і слухачів, до кого йдуть зі своїми пропозиціями потенційні рекламодавці і замовники передач.
Та про все це, як і про те, про що йшлося вище, більш детально розкажуть ті, хто безпосередньо працює зараз в обласній державній "електронній пресі".
Структури радіо і телебачення, які зародилися ще в далекі культові і посткультові часи, формувались у роки адміністративно-командної системи і справно служили їй. Інакше й не могло бути - адже вони були найважливішою складовою ідеологічно-інформаційного апарату тієї системи.
Та нові умови вимагали й нових підходів до роботи засобів масової інформації.
Замість звичних, що існували десятиліттями, стереотипів, коли преса, радіо й телебачення в основному керувалися партійними настановами і постулатами, що видавалися за істину в останній інстанції, у пресу, радіо й телебачення ввійшло таке різнобарв'я часом протилежних думок, поглядів, що пересічному глядачеві й слухачеві можна було розгубитися.
Стрімкий після серпневих подій 1991 року розпад Радянського Союзу, декларованої єдності партії і народу, безумовно, відбився й на роботі засобів масової інформації. Проголошення незалежності України і все, що за цим сталося в суспільстві, було відправною точкою пошуку і поступового ствердження нових прийомів, форм і засобів роботи в теле- і радіоефірі. То був дуже неоднозначний і далеко не безболісний процес.
Саме в цей період проходили такі важливі громадсько-політичні події, як три передвиборні кампанії по виборах Президента України, Верховної Ради України і органів місцевого самоврядування, два доленосних всеукраїнських референдуми з питань незалежності країни і найважливіших конституційних змін у державі.
Ще одна значуща обставина безпосередньо вплинула на роботу ТБ і РМ. Були розроблені, прийняті і стали втілюватись у життя такі найважливіші документи, як перший за всю історію існування вітчизняних електронних ЗМІ Закон України "Про телебачення і радіомовлення", прийнятий Верховною Радою України в 1994 році зі змінами й доповненнями до нього 1995 року і Указ Президента України від 3 січня 1995 року, що знаменували собою юридичне обгрунтування існування й діяльності не лише державних, а й сотень "незалежних" комерційних телерадіоорганізацій, що виникли на той час в інформаційному просторі держави. І найважливіші з цих заходів - ліцензування теле- і радіочастот, реорганізація не тільки управління державним ТБ і радіо, а й всього творчо-виробничого процесу в цьому підрозділі засобів масової інформації.
На базі існуючого з початку 90-х років телерадіооб'єднання, що замінило комітет по телебаченню і радіомовленню, було створено обласну державну телерадіокомпанію. То була не тільки і не стільки зміна вивісок. Саме ця реорганізація дала змогу розв'язати кардинальне питання - поєднання в одній творчо-виробничій структурі редакцій телебачення, радіомовлення й технічних підрозділів телецентру з усіма юридично-правовими і економічними наслідками такого об'єднання. Це дало змогу і значно збільшити обсяг середньодобового власного телемовлення - з 48 хв. в 1990 р. до 1,5 години в 1996 році й до 3 годин у 2000 році.
Найпомітнішим проявом демократизації в діяльності електронних ЗМІ стало повернення до дещо забутого з 70-х років прямоефірного телебачення, що часто-густо замінялось передачами в відеозапису. Саме в цей період, десь з 1985-го року, стали широко практикуватися передачі зі зворотнім зв'язком, коли безпосередньо під час ефіру встановлювався контакт глядачів зі студією по телефону. Про популярність такого мовлення говорить те, що за перші роки видачі в прямий ефір таких циклів, як дискусійний політклуб "Вибір" або молодіжна студія "Контакт" перед численною аудиторією жителів Луганщини виступило понад 300 найбільш авторитетних політичних і громадських діячів, депутатів обласної та Верховної Ради України, керівників різних підрозділів місцевого рівня, провідних вчених та інших представників інтелектуальної еліти області. Сотні глядачів ставали в цей час своєрідними співавторами передач і нерідко суттєво доповнювали первинний задум тих, хто їх створював.
Наступним кроком на цьому шляху стало проведення телевізійних мостів між містами і районами області, а потім і міжрегіональних телепресконференцій з керівниками області і держави, бліц-опитів телеглядачів з найактуальніших проблем соціально-політичного, економічного і культурного життя.
Організаційні перетворення торкнулися і суто творчих аспектів. В 1993 році на Луганському обласному державному телебаченні в експериментальному порядку було утворено ТО "Злагода" (керівник ст.редактор ТБ Т.О.Дейнегіна, режисер В.С.Курчина, оператор О.В.Пичугін). Життя підтвердило ефективність творчого процесу, коли під одним "дахом" збирається колектив однодумців, які постійно працюють разом. Вже перша велика робота "Злагоди" - телетриптих "Промінь добра Бориса Грінченка" про нашого славетного земляка, письменника і дослідника, автора першого тлумачного словника української мови, привернула увагу і фахівців, і пересічних телеглядачів. Її успіху багато в чому сприяла участь у ній великого знавця життя і творчості Б.Грінченка і не менш обізнаного з творчістю В.Даля, різнобічно талановитої людини, вченого-медика Ю.О.Єненка.
До 1995 року ТО "Злагода" вже здійснювало щомісячне 6-годинне мовлення з урахуванням виходу на Українське телебачення.
Саме використовуючи досвід цього об'єднання, в квітні-травні 1998 року з метою вдосконалення структури телевізійного мовлення, подальшої активізації творчого процесу підготовки передач, поліпшення його планування в усіх ланках технологічного ланцюжка, розширення тематичної палітри і жанрової різноманітності, а також широкого запровадження програмно-блокового мовлення, було створено творчі об'єднання "Державність" (керівник В.К.Дунін, коментатори Ю.В.Погребняк, С.А.Титаренко, режисер В.Д.Бабич, телеоператор В.П.Оснач); "Панорама" (Л.О.Медведєва, Т.В.Кунець, О.В.Бурим, В.І.Хромушина, режисери - В.С.Танасієнко, В.М.Благодирьов, телеоператори О.В.Гнетулін, А.О.Стецурін); "Регіон" (О.В.Калашников, Н.О.Федорова, режисери О.О.Качкаєв, Д.А.Якобсон, телеоператор Ю.П.Михайлов); "Новини" (керівник І.О.Ткаченко), "Спорт" (керівник В.К.Меженський).
Саме в ці роки відбувалися і певні організаційні зміни: на радіо було утворено дві головні редакції: інформаційно-публіцистичних програм і художнього мовлення, а на телебаченні - головні редакції інформаційних і тематичних програм.
Телебачення із переважно постановчого стає авторським, де головна постать - ведучий редактор-журналіст, що вміє не тільки подати інформацію, а й проаналізувати її, дати можливість учасникам передач висловлювати свої часом діаметрально протилежні думки, погляди, пробудити бажання думати, шукати шляхи розв'язання проблем, у, так би мовити, рядових слухачів і глядачів. Саме так працювали вже згадувані неодноразово О.Вихров, В.Дунін, Ю.Казаков, Л.Медведєва, А.Бодрик, І.Чалий, М.Кузнєцов, С.Бондарєва й ті, хто розпочав саме в цей час працювати в телерадіожурналістиці, - О.Добіна, В.Кушніренко та інші.
На телебаченні з'явилися нові цикли програм: дискусійні політклуби "Вибір", "Аспект", "Кредо", "З любов'ю до вас", трохи пізніше - "Відверта розмова", "Миттєвості життя", "Наодинці з усіма"; на обласному радіо "Позиція", "Студія зворотнього зв'язку" тощо.
Важливим напрямком роботи обласного телебачення і радіо в останні часи стало утвердження державної української мови як однієї з найважливіших ознак незалежної державності. В умовах нашого та інших регіонів сходу і півдня України, де багатовікова традиція склалась так, що основним засобом спілкування людей була російська мова, ця робота потребує особливого такту і послідовності. І в цьому плані варто відзначити роботу журналістів обласного радіо, які наполегливо ведуть пропаганду української мови в передачах циклів "За плином часу", "Барви рідного слова", що звучать вже не один рік. Ведуть їх кращі україністи: письменники, вчителі, викладачі, професори, доценти Луганського педагогічного університету ім.Т.Г.Шевченка. А в щорічному дитячому і юнацькому конкурсі "Іду з дитинства до Тараса", фундатором якого разом з обласним братством шанувальників творчості Т.Г.Шевченка, науковими, громадськими організаціями виступає й обласна державна телерадіокомпанія.
Утвердження мови - це і зростаючий з року в рік обсяг передач радіо і телебачення, що звучать в обласному ефірі українською.
Поштовхом для подальших пошуків удосконалення мовного процесу на радіо і телебаченні стало рішення колегії ЛОДТРК від 31 жовтня 1997 року "Про роботу обласної державної телерадіокомпанії по поширенню україномовності теле- і радіомовлення", в якому було накреслено основні напрямки цієї роботи. В 1998-99 роках на доповнення до циклів передач, що виходили в ефір українською і становили трохи більше 21 відсотка ефірного часу, стали виходити державною мовою такі нові цикли, як "Кредо", "На Демьохіна, 25", "Економічний монітор", "На сільських роздоріжжях", "ТОН" (телевізійні обласні новини), "Запит - відповідь" - на телебаченні; "Цікава абетка", "Творчість наших земляків", "Літературне краєзнавство" - на радіо.
Все більшою популярністю користуються народознавчі передачі і традиційні конкурси народного мистецтва.
Разом з цим певну послідовність можна простежити і в пропаганді культурного надбання національних меншин, яких на Луганщині налічується більше ста.
Своєрідним каталізатором справді творчих пошуків працівників телебачення і радіо стає постійна участь їх в обласних, всеукраїнських і міжнародних конкурсах телерадіопрограм "Калинові острови", "Україна єдина", "Україна - диво дивовижне", "Україна - рідний край", "Журналіст року", "Нінель", "Придінцеві світанки", "Надія" та інших, що регулярно проводяться в ці роки. Переможцями і дипломантами в них неодноразово ставали роботи теле- і радіожурналістів Т.Дейнегіної, О.Кошака, Т.Кунець, Л.Медведєвої, В.Меженського, В.Кушніренко, І.Чалого, Г.Піскун, О.Добіної, В.Федоровської та інших.
Згадаймо хоча б одну з таких робіт, підготовану творчою групою Луганського телебачення напередодні 50-річчя визволення України від фашистських загарбників - передачу "Пам'ять" (автор сценарію В.Меженський, режисер А.Мельник, ведучий відеооператор С.Ковальов, звукорежисер В.Соха). Це була емоційна, схвильована розповідь про колишнього фронтовика, сержанта М.С.Шмарова і його бойових побратимів, що взимку 1943 року звільняли від окупантів перші українські села Півнівку і Мілове. Передача стала переможцем на Всеукраїнському фестивалі телевізійних програм у м.Ужгороді і одержала першу премію.
Своєрідним іспитом для творчого і технічного складу телерадіокомпанії стала підготовка і відзначення 60-річчя утворення Луганської області в вересні 1998 року. Розповіді про історію і різнобічне, багатогранне життя одного з потужних регіонів нашої держави були присвячені циклові теле- і радіопередачі "Точка на карті", "Герой свого часу", "Тільки у нас", "Люби і знай свій край", "Хроніка ювілейного року" тощо.
Заключні заходи святкування, в яких взяв участь Президент України Л.Д.Кучма, делегації багатьох регіонів України, Бєлгородської і Ростовської областей Російської Федерації, Квемо-Картлійського краю Грузії тощо, широко висвітлювались по обласному і Українському телебаченню і радіо. Значну допомогу технічними засобами в цей час надали колеги з сусідньої Донецької обласної державної телерадіокомпанії.
За останні роки все більше зростає роль ЛОДТРК як організатора значної кількості масових культурологічних і мистецьких заходів, фестивалів і конкурсів народної й дитячої творчості - "Золотий дударик", "Срібний дзвіночок", фестиваль творчості дітей-інвалідів "Повір у себе", які державне телебачення проводить разом з головними управліннями освіти, культури і мистецтв, обласною піонерською організацією.
В 1997 році втретє за дев'яності роки була змінена і мовна сітка телебачення. Згідно з наказом голови Держтелерадіо України "Про використання технічних засобів третього загальнонаціонального каналу для поширення телевізійних програм" 31 січня 1997 року для трансляції передач обласного державного телебачення відводились відрізки часу з 10-ї години до 18.45 - в будні, а в вихідні та святкові дні - з 8-ї до 9-ї години ранку і з 14.30 до 16.15.
З вступом у дію на початку 1999 року власного обласного 34-го каналу з'явився додатковий час для трансляції програм. Цей канал працює 9-9,5 години на добу. 34-й канал дозволяє формувати власну програмову модель Луганського державного телебачення.
В телевізійному ефірі одержали постійну прописку такі передачі, як інформаційні випуски "Події" і "Події тижня", які разом обіймають одну годину мовлення; циклові передачі "ТО "Державність" (О.Добіна, О.Калашников, В.Радченко), "Аспект", "Позиція", "Економ Х", "Наодинці з усіма", "Ми разом", де висвітлюються політичні, економічні і соціальні проблеми розвитку нашого регіону; ТО "Злагода" (Т.Дейнегіна, О.Харченко) - "Кредо" і "На Демьохіна, 25", а також музичні - "ЛАД" і "Тоніка"; ТО "Панорама" (О.Бурим, В.Хромушина, О.Максюта) до вихідних днів готує годинні інформаційно-розважальні випуски "Доброго ранку, Луганщино!".
Зацікавленість численної глядацької аудиторії викликають цикли "З любов'ю до вас" (готує і веде Ю.Казаков), "Вечірня, 34" (Л.Євдокимова, І.Спектор, В.Замелан), "Абетка щастя" (Т.Кунець). Дитячій аудиторії адресується "Маленька країна" (А.Коломойцева). Питання охорони здоров'я, побуту висвітлюються у циклах "Наяву", "Медицина для всіх", "Запитання - відповідь" (Н.Федорова). Регулярно виходять в ефір випуски "Спортінформу" (О.Седлецький). Разом з правоохоронними установами готуються передачі "Чергова частина", "До і після пожежі", "Зона особливої уваги" ("ЗОВ").
Більш незмінною тривалий час (ще з перебудовчої пори) була мовна сітка обласного радіо. В 1999 році на підставі аналізу щотижневого виходу передач першого каналу Національної радіокомпанії України та побажань радіослухачів було розроблено нову сітку
Що ж залишилося? По-перше, ранковий вихід інформаційного випуску новин в прямому ефірі о 6.45 . Цей час зручний для радіослухачів, які збираються на роботу і мають можливість дізнатися про перебіг подій в області, прогноз погоди на добу, до того ж ведучий постійно інформує про точний час. По-друге, ті передачі, час виходу в ефір яких постійні радіослухачі знають і чекають на них, наприклад, "Літературні середи", щосуботня ранкова "Панорама", недільний ранковий випуск "Село і люди", "Проблеми регіону", "Студія зворотнього зв'язку", "Над Луганню" та деякі інші.
А тепер про новації та зміни. По-перше, з програми зникли півгодинні передачі. Одну "півгодинку" замінили дві передачі по 15 хвилин. Таким чином, тепер, маючи той самий відрізок мовлення (2,5 години на добу), на хвилях обласного радіо щотижня виходить понад 30 передач різної тематики: "Бізнес і влада", "Актуальне інтерв'ю", "Разом - ціла країна" та багато інших.
По-друге, інформаційні випуски новин відтепер звучать в ефірі тричі на день. Перший випуск о 6.45, другий теж звучить в прямому ефірі, але наприкінці першого вечірнього блоку мовлення - о 18.44, а останній - своєрідний огляд перебігу подій дня - завершує мовлення доби о 20.25. До речі, останній випуск веде журналіст, який готував його.
Для маленьких радіослухачів щодня о 20.15 звучить "Вечірня казочка". З понеділка по п'ятницю - українською мовою, у вихідні - російською. Журналіст і поет Іван Чалий написав вірші для колисанок українською і російською мовами, а наш співпрацівник і співак Юрій Олейников виконав ці колискові. Та у нашої "Вечірньої казочки" є ще один співавтор, чи не основний - це диктор Любов Петрова, яка добирає казки, читає їх, а також дає поради дітям і батькам.
А ще в ефірі з'явилися цікаві освітні програми: "За плином часу" розповідає про особливості мови, "Юридична студія" дає правові поради, відповідає на запитання радіослухачів; "Доброго вам здоров'я" - це пропаганда здорового способу життя, доречні поради лікарів, коментарі фахівців.
Звіти депутатів усіх рівнів, розповіді про постійні комісії обласної Ради звучать у програмі "Позиція". Про тенденції в промисловості, на ринку зайнятості розповідають "Проблеми регіону: сьогодні й завтра".
Серед радіослухачів - чимало дачників. Саме тому в передачах обласного радіо з'явилася програма "Ваш сад і город".
Робота і проблеми, мабуть, будуть завжди. Але треба вміти й відпочивати. Щотижня про новини культурного життя можна дізнатися з радіожурналу "Над Луганню"; переглядається музична пошта в програмі "Коли душа співає". Раз на місяць "Літературні середи" перетворюються у "Веселу середу".
В останні роки, в умовах впровадження ринкових відносин в економіці, на порядок денний все гостріше стає необхідність навчитися на радіо і телебаченні заробляти гроші на свої потреби. Держава зараз взмозі фінансувати лише коштами, потрібними для більш-менш пристойного існування радіо і телебачення. І тому необхідно всім - від генерального директора до редактора будь-якої програми - опановувати закони ринку, комерційної діяльності.
Саме в цей час закінчилася і монополія державних електронних ЗМІ на місце в ефірі і розгорнулась конкуренція між багатьма новими телестудіями і радіостанціями за те, чиї програми користуються більшим попитом у глядачів і слухачів, до кого йдуть зі своїми пропозиціями потенційні рекламодавці і замовники передач.
Та про все це, як і про те, про що йшлося вище, більш детально розкажуть ті, хто безпосередньо працює зараз в обласній державній "електронній пресі".