Історична хроніка розвитку радіо і телебачення Луганщини
1922 рік
Початок роботи першої в Україні Харківської радіомовної передавальної станції. Одним з основних завдань її була передача інформацій нещодавно створеного радіотелеграфного інформаційного агентства України (РАТАУ).
1924 рік
Початок приймального радіомовлення на Луганщині (на цю дату, зокрема, наголошується в статті до Дня радіо уповноваженого Мінзв’язку СРСР по Україні, пізніше міністра зв’язку України М.Кириченка, надрукованій у “Ворошиловградской правде” 7 травня 1954 року і в спогадах ветеранів радіомовлення).
15 грудня 1927 року
Розпочалися передачі Луганської радіостанції на хвилі 850 метрів. Радіус дії близько 100 км.
12 липня 1928 року
В “Луганской правде” надруковано повідомлення про регулярні передачі Луганського радіо. В липні 1928 року в Луганському окрузі налічувалась 441 радіоустановка, в т.ч. в Луганську - 326. З них громадського користування в окрузі – 60, в місті – 35. По Луганському округу як зразково-показовий з радіофікації визначений на 1929 рік Станично-Луганський район з його 18 телефонізованими сільрадами. Заплановано спорудити 15-кілометрову радіолінію за двопроводовою схемою.
1934 рік
При політвідділах МТС створюються радіотрансляційні вузли “з метою виробничого обслуговування колгоспів і радгоспів, а також партнавчання”.
7 грудня 1935 року
У доповідній записці голови Луганради Гудкова Донецькому облвиконкому про роботу радіочастини Луганського району вказується, що вона налічує понад 5300 радіоточок, а також про те, що в місті налагоджено випуск радіорепродукторів, конденсаторів і розподільчих щитків.
19 грудня 1938 року
Бюро обкому КП(б)У (протокол № 49 п.116) розглянуло питання “О строительстве областной радиостанции”.
26 грудня 1939 року
Згідно з постановою обкому партії № 119/45 “Об организации местного радиовещания” були створені редакції “Останніх вістей” в Олександрівському, Боково-Антрацитівському, Свердловському, Краснодонському і Кагановичському (нині Попаснянському) районах.
◆
Січень 1941 року
В області налічується 55 тисяч радіоточок, а загальна довжина радіомереж тільки у Ворошиловграді досягла 250 км. На селі працює 4271 радіоточка.
3 червня 1943 року
Прийнята постанова ЦК ВКП(б) “О местном районном радиовещании”, в серпні – відповідна постанова ЦК КП(б)У, а 3 листопада 1944 року бюро Ворошиловградського обкому партії розглянуло питання “О состоянии радиовещания в области” і визначило першочергові заходи по відновленню радіомовлення в усіх містах і районах.
Липень 1944 року
Облвиконком і обком КП(б)У прийняли спільне рішення “О ремонте помещения студии радиокомитета”, де намічалося до 15 серпня 1944 року ввести в дію радіостудію за проектом Всесоюзного радіокомітету.
Жовтень 1944 року
В області проведено перший триденний семінар працівників місцевого радіомовлення.
Серпень 1945 року
Здійснена перша позастудійна пряма трансляція концерту симфонічної музики.
Початок 1946 року
Відроджуючи зруйноване війною радіомовлення, працівники зв’язку області за допомогою місцевої влади, підприємств відновили роботу всіх міських і районних радіовузлів, 17 тисяч радіоточок. Вся радіомережа поступово переводиться на двопроводову. В області налічується 47 радіовузлів загальною потужністю 9,065 ватт.
За 1946 рік
кількість радіоточок (абонентів радіо) зросла на 9687 одиниць.
На 1 січня 1948 року
у Ворошиловградській області працює 66 тисяч 186 радіоточок (на 8 тисяч більше, ніж перед війною), а потужність радіовузлів становить 29715 ватт (приріст за рік 2550 ватт). В користуванні у населення і в установах - 8409 радіоприймачів, в тому числі 350 - в сільській місцевості.
◆
1949 рік
В області налічується 91472 радіоточки, в т.ч. 73672 системи Мінзв’язку України. Радіовузли, заклади культури почали одержувати магнітофони українського виробництва - “Дніпро”. В області проведено п’ятиденний семінар по навчанню користуванню ними. Як повідомляв в пресі голова обласного комітету радіоінформації М.Курінний, в 1949 році тільки в “Останніх вістях” було передано майже 4 тисячі інформацій, нотаток і замальовок. Музична редакція одержала більш як 1200 замовлень і відгуків на концерти на замовлення.
За 1950 рік
приріст кількості радіоточок становив понад 9700 одиниць. В області вже налічувалося 13264 р/приймачі, в тому числі 888 - в сільській місцевості. Крім обласної редакції радіоінформації, штатні редакції радіомовлення працювали в Красному Лучі, Кадіївці, Рубіжному, Ворошиловську (нині Алчевськ), Краснодоні, Лисичанську, Ровеньках, Старобільську. Вони транслювали свої передачі більш як на 20 тисяч радіоточок.
1949 – 1953рр.
Розпочато і щоквартально здійснюються обмінні передачі між Ворошиловградським і Львівським обласними радіо.
На початок 1951 року
в області було більш як 100 тисяч радіоточок. З них понад 15 тисяч - в сільській місцевості. Кількість радіофікованих населених пунктів становить 378. Створено 9 колгоспних і один міжколгоспний радіовузол з громадськими радіоредакціями. За рік кількість радіоточок зросла більш як на десять тисяч одиниць. В області діє 102 радіовузли. За рахунок позабюджетних коштів збудовано 3 радіовузли. В користуванні населення майже 28 тисяч радіоприймачів, в т.ч. понад 3 тисяч - у селян.
◆
10 червня 1953 року
Прийнято рішення виконкому Ворошиловградської обласної Ради депутатів трудящих “Про затвердження штатів управління культури виконкому Ворошиловградської обласної Ради і штатів відділів культури виконкомів міськ- і райрад депутатів трудящих” - згідно з постановами союзного й республіканського урядів. Всі відділи культури, мистецтв, поліграфії, радіоінформації, які раніше існували самостійно, з 10 червня 1953 року підпорядковані створеному управлінню культури. У 1953-54 роках питаннями радіомовлення займався відділ, а в 1954-57 рр. - редакція радіоінформації обласного управління культури. Як повідомлялося у передовій статті “Ворошиловградской правды” від 6 травня 1953 року, “за післявоєнні роки в області збудовано і відроджено 180 радіовузлів, радіофіковано 120 тисяч квартир трудящих міст і сіл”.
15 липня 1953 року
Облвиконком розглянув під критичним кутом хід виконання плану радіофікації населених пунктів Луганщини в 1953 році.
В 1954 році
завершено радіофікацію всіх робітничих селищ. Кількість радіоприймачів, якими користуються трудящі, порівняно з 1940 роком зросла в 10 разів, потужність радіовузлів - учетверо .
Липень 1955 року
Здійснено обмінні передачі між Ворошиловградським і Закарпатським облрадіо, присвячені 10-річчю возз’єднання Закарпаття з Україною.
25 вересня – 2 жовтня 1955 року
радіожурналісти взяли активну участь у підготовці і проведенні обласної сільськогосподарської виставки.
1956 рік
Перші повідомлення про розповсюдження телебачення в області. В Сєвєродонецьку для приймання телепередач Харківського телецентру зведено першу ретрансляційну 70-метрову вежу. Більш активно ведеться радіофікація села. Добре поставлена ця справа в Марківському, Старобільському, Новоайдарському районах.
Наприкінці 1956 року
розпочато будівництво Луганського телецентру.
1957 рік
Завершено суцільну радіофікацію в переважній більшості сільськогосподарських районів.
1957 рік
Створено комітет по радіомовленню і телебаченню при виконкомі Луганської обласної Ради.
◆
1 травня 1958 року
Проведено технічні проби на Луганському телецентрі.
2 липня 1958 року
Луганський телецентр став до ладу діючих. О 18 годині в ефірі вперше пролунали позивні Луганська. Почалися передачі на Луганськ і область. Студії присвоєно III категорію. Періодичність передач – 4 дні на тиждень загальною тривалістю – 10 годин.
Серпень 1958 року
Здійснено першу студійну трансляцію спектаклю гастролюючого на Луганщині Одеського українського драмтеатру “Коли цвіте акація”. Видавався він в ефір лише однією камерою “КТ-5” (оператор Л.Гончаров).
Січень 1959 року
Передачі стають постійними, щоденними. Планова тривалість їх – 14 годин на тиждень – постійно перевершується.
Березень 1959 року
Видано в ефір перший випуск телевізійного журналу “Патріот”.
Квітень 1959 року
Здійснено перший випуск спільного з Донецьким телебаченням регіонального телеальманаху “Вогні Донбасу”.
Травень 1959 року
Перший вихід Луганської телестудії з власною передачею на Українське телебачення. То був кінорепортаж про бригаду М.Я.Мамая з шахти “Північна” тресту “Краснодонвугілля”. Студія одержала подяку від республіканського комітету по радіомовленню і телебаченню.
Вересень 1959 року
почався регулярний щоденний вихід в ефір новоствореної редакції інформації “Новини Луганщини” (редактор Ф.Б.Литвин).
Грудень 1959 року
Прийнята по “РРЛ-1 Москва-Ростов” і видана на область перша пробна передача Центрального телебачення.
1960 рік
Завершено спорудження і введено в дію першу в Україні радіорелейну лінію “Луганськ-Чорнухине-Донецьк” на дослідній апаратурі “Стріла-7” діапазону 1650 мгц.
Лютий 1960 року
Луганчани одними з перших в Україні стали глядачами міжнародної програми “Інтербачення”.
Квітень 1960 року
Телетеатр, створений при студії Луганського телебачення, виніс на суд глядачів перший телеспектакль “Поговоримо про любов” (реж. А.Косинський).
Червень 1960 року
Розпочався регулярний телепоказ концертів художньої самодіяльності міст і районів області.
◆
Серпень 1960 року
Луганська студія телебачення одержала першу пересувну телевізійну станцію “ПТС-3”. У вересні з її допомогою почались перші прямі позастудійні передачі.
Жовтень 1960 року
Телевізійники Луганщини взяли участь у випуску документально-художнього фільму “Станція № 1”, яким було відкрито радіорелейну лінію “Київ-Москва”.
1961 рік
Здано в експлуатацію найсучаснішу УКХ-радіостанцію, з допомогою якої на всю область стали транслюватися передачі з Луганська, Києва, Москви.
Січень 1961 року
Створено дитячий телевізійний театр, який за час свого існування показав більш як двадцять вистав.
Січень-квітень 1961 року
На Луганській телестудії створено перший повнометражний документальний фільм “Слава моих земляков” (сценарій Г.Довнара, О.Холошенко, режисер - оператор М.Рижченко).
Липень 1961 року
З допомогою ПТС видано в ефір перший прямий репортаж про збирання врожаю в радгоспі ім.Щорса Лутугинського району.
1962 рік
Як повідомила в пресі Н.А.Приходько – голова комітету по радіомовленню і телебаченню при виконкомі Луганської обласної Ради депутатів трудящих, - в області налічується більш як півмільйона радіоточок і радіоприймачів, понад 100 тисяч телевізорів. Перед мікрофонами радіо і телекамерами виступили понад 1,5 тисячі передовиків виробництва, господарських працівників, діячів культури, літератури і мистецтва. Встановлені тісні творчі зв’язки між луганськими телерадіожурналістами і творчими працівниками Карагандинського (Казахстан) і Волгоградського (Росія) радіо і телебачення.
4 травня 1962 року
Старший редактор обласного радіо О.О.Черепахін першим серед радіотележурналістів області був нагороджений медаллю “За трудовую доблесть”.
◆
1963 рік
Луганщина стає краєм суцільної радіофікації і охоплення телебаченням. Тут діє 162 радіовузли. У трудящих налічуєтья 300 тисяч радіоприймачів, 350 тисяч радіоточок і 160 тисяч телевізорів. Телестудія Луганська працює 67 годин на тиждень (ретрансляція і власне мовлення). Вперше були підготовлені й видані в телеефір два власних “Голубых огонька”.
1965 рік
Розпочав постійну роботу телевізійний “Спортклуб”. Одне з перших засідань його було присвячене зустрічі з жіночою збірною СРСР з волейболу, за яку виступали відомі луганські волейболістки.
1966 рік
За роки семирічки проводове радіо прийшло ще у 90 населених пунктів області. Розпочато будівництво радіорелейних ліній Луганськ-Старобільськ-Ізюм-Харків, Лисичанськ-Рубіжне-Кремінна. Реконструюється РРЛ Луганськ-Сєвєродонецьк. На Луганській студії створено телефільм “Перша стругова” про впровадження нової техніки на шахті № 54 м.Антрацита (автор сценарію Ф.Литвин, оператор М.Меренков). То була одна з перших значних робіт українських телевізійників про шахтарів.
16 листопада 1967 року
здійснено перший вихід Луганської студії на Центральне телебачення у випуску телевізійних новин з 6-хвилинною програмою, в яку були включені сюжети: кіноекскурсія по Луганську, тепловози для Кореї, шахтарська бригада І.В.Іванченка виконала річні зобов’язання.
18 грудня 1967 року
по Українському телебаченню показано телевізійний спектакль Луганської студії “Живая цепь” (реж. В.Бабич).
1967 рік
На Луганщині, крім обласного радіо і телебачення, працюють 4 міських і 18 районних редакцій радіоредакції, свої “радіовидання” мають 150 промислових підприємств і колгоспів.
1968 рік
В обласному центрі запроваджено трипрограмове радіомовлення.
25 квітня 1969 року
Знято і видано в ефір першу кіносинхронну передачу. То був репортаж з колгоспу “Правда” Старобільського району.
◆
1969 рік
Луганщина стає однією з найбільш насичених областей України електронними засобами інформації. В користуванні її мешканців 500 тисяч телевізорів, 718 тисяч радіоприймачів і 377 тисяч радіоточок. Розпочато експериментальне стереофонічне радіомовлення.
1970 рік
Спеціалістами телецентру змонтовано і введено в дію апаратно-студійне обладнання “Район”, центральна комутаційна апаратна, нова кінопроекційна, що дозволило значно поліпшити телемовлення на область. Стали до ладу радіо-релейна лінія Ворошиловград-Старобільськ-Ізюм-Харків і найбільш потужний Старобільський ретранслятор, що дозволило забезпечити чітку трансляцію передач обласного телебачення на північні райони області. На головній телевежі встановлено потужний передавач другої програми ТБ (6-й канал). За рік здійснено 50 виходів на Центральне (Москва) і 125 виходів на Українське телебачення. В 1970 році понад 40 творчих і технічних працівників телестудії, обласного радіо і телецентру Луганського облтелерадіокомітету нагороджені Президією Верховної Ради СРСР медаллю “За доблесну працю. На ознаменування 100-річчя від дня народження В.І.Леніна”.
1971 рік
Телебаченням охоплено 95 процентів території області. Трансляцію забезпечують Луганський телецентр, Старобільський ретранслятор і 4 малопотужних ретранслятори в Лисичанську, Сватовому, Красному Лучі і Новопскові. Луганський телецентр регулярно ретранслює кольорові телепередачі. Одержано нову сучасну техніку, комплект відеомагнітофонів. Обласне радіомовлення повністю перейшло на УКХ-діапазон, що дозволило охопити ним всю Луганщину.
Червень 1971 року
Луганська студія телебачення і обласне радіо з’єднані в один творчий колектив обласного комітету телебачення і радіомовлення, що вплинуло на зміну його структури: утворені дві головні редакції – телебачення і радіомовлення з відповідними редакціями.
◆
1972 рік
Були здійснені обмінні радіо- і телепередачі “Мости братерства” з колегами з Воронежа, Челябінська, пряма сумісна радіопередача з Адигейським радіо про відкриття пам’ятника Герою Радянського Союзу Хусену Андрухаєву в селі Дякове Антрацитівського району. Луганські тележурналісти 48 разів виходили з передачами і сюжетами на Центральне і 200 разів – на Українське телебачення.
Січень 1972 року
На відеомагнітофоні “Кадр-3” записано і видано першу відеопередачу.
З березня 1972 року
на область стали транслюватися одночасно 2 окремі програми: ЦТ (по 2-му каналу) і УТ (по 6-му каналу). Розпочато будівництво Будинку радіо. Протягом 1972 року споруджені малопотужні ретранслятори в Марківці, Троїцькому, передавачі других програм у Старобільську і Лисичанську.
Квітень 1972 року
Луганське телебачення бере активну участь в загальносоюзній передачі “Алло, мы ищем таланты”. Одна з передач цього циклу транслюється з Луганська. В ній взяли участь молоді виконавці 5 областей Росії і України.
Травень 1972 року
Закінчено роботу над повнометражним телевізійним фільмом “Слово матері” - про батьків героїв-молодогвардійців. Фільм був неодноразово показаний в обласному ефірі, на екранах кінотеатрів, а 12 вересня - по Центральному телебаченню і одержав схвальні відгуки глядачів і спеціалістів за емоційно-схвильовану розповідь про подвиг юних героїв. (Автори сценарію Г.Довнар, І.Хорунжий, реж. І.Хорунжий, к/оператор В.Вершин)
Вересень 1972 року
Луганське телебачення широко представляло народну творчість області в телеконкурсі “Таланти твої, Україно”.
Жовтень-листопад 1972 року
Луганські телевізійники беруть активну часть у всесоюзному телефестивалі комсомольської пісні. В конкурсній передачі з Палацу культури ім.Леніна взяв участь естрадно-симфонічний оркестр Держтелерадіо СРСР під керівництвом Ю.Силантьєва, композитори О.Пахмутова, О.Фельцман, поет Р.Рождєственський, численні працівники ЦТ (О.Масляков, К.Прошутинська та ін.).
◆
1972-1973 роки
Регулярно виходить в ефір “Телевізійний екран пошани”, який розповідає про трудові досягнення і здобутки шахтарів, хіміків, будівельників, сільських трударів.
Січень 1973 року
На Українське телебачення підготовано передачу “Пісні і долі” про хор ветеранів війни і праці заводу ім.Пархоменка (м.Луганськ), яка викликала позитивний резонанс громадськості і велику редакційну пошту. Передачею з м.Кіровська розпочато цикл конкурсних програм “Міста і люди”.
Квітень 1973 року
Творча група Луганського телебачення першою з регіональних студій побувала в Зоряному містечку, де здійснила зйомки передачі “Слава солдатская” за участю космонавта Г.Т.Берегового.
Березень 1974 року
Конкурсна програма луганчан в “Музыкальном турнире городов” відзначена дипломом Центрального телебачення за режисуру.
Серпень 1974 року
Передачу “Гордимся званием шахтера” (до Дня шахтаря) занесено на Червону дошку Держтелерадіо СРСР.
В 1975 році
розпочато новий цикл серійних передач “Соціальний портрет колективу”, що транслювались і на Українське телебачення. Перша багатосерійна передача була присвячена трударям флагмана промисловості області - тепловозобудівного заводу ім.Жовтневої революції.
Березень 1977 року
Розпочато новий цикл телепередач “Славою овіяні” - про найкращі трудові колективи. Перша з них була присвячена алчевським (комунарським) металургам. В цьому ж місяці вийшов і перший випуск тележурналу “ТОК” (“Телевизионное окно критики”).
Квітень 1977 року
Комітет по телебаченню і радіомовленню при виконкомі обласної Ради перетворено у комітет по телебаченню і радіомовленню виконкому обласної ради.
Листопад 1977 року
Став до ладу новий Будинок радіо з радіо- і телевізійною студією площею 200 квадратних метрів. На той час це була одна з найбільших споруд такого типу в Україні.
Червень 1978 року
Вийшла в ефір перша музично-розважальна програма “Воскресный сувенир”.
Січень 1979 року
Здійснено перший вихід на Українське телебачення конкурсної передачі дитячої творчості “Срібний дзвіночок”.
◆
Червень-серпень 1980 року
Бригади Луганського телебачення взяли участь у висвітленні подій Олімпіади-80 в Москві.
Липень 1980 року
Початок експериментальних передач на третьому телеканалі (друга всесоюзна програма ЦТ).
Жовтень 1980 року
За допомогою Болгарського національного телебачення здійснені обмінні передачі про округ-побратим Пернік.
Січень 1981 року
На республіканському телеконкурсі передачі циклу “Роки трудової доблесті” відзначені 3-ю премією.
Квітень 1981 року
Став до ладу потужний телеретранслятор в м.Ровеньки.
Жовтень 1981 року
Виступом майстрів народної творчості Луганщини розпочався телевізійний турнір областей України “Сонячні кларнети”.
В 1982 році
Луганське телебачення почало трансляцію власних кольорових передач. Це стало можливим завдяки новій ПТС “Магнолія” і камерам фірми “Томпсон”.
Квітень-червень 1982 року
Створено спільні і обмінні передачі з телестудіями Білорусії, Воронежа, Челябінська.
Травень 1982 року
Участь телевізійних працівників Луганського ТБ у висвітленні святкування 1500-річчя Києва.
Червень 1982 року
Разом з болгарськими журналістами створено документальний фільм “На вічну дружбу” про дружні зв’язки трудових колективів Луганщини і Пернікського округу НРБ.
Червень-серпень 1982 року
На ЛТ створено телевізійний цикл “Герої “Молодої гвардії”. В жовтні 1982 року на першому міжнародному огляді-конкурсі молодіжних програм у Волгограді призом відзначена передача цього циклу “Ульяна Громова” (автор сценарію Л.Медведєва, режисер А.Мельник, оператор В.Вершин).
Грудень 1982 року
Стало до ладу нове кольорове устаткування на 3-му каналі ЦТ і звукове обладнання АСБ-5 (ЦТ).
1982 рік
Введено в дію пересувну відеомонтажну апаратну (ПВМА).
В 1983 році
луганські телевізійники видали на Українське ТБ передач загальною тривалістю 37 годин, з них 30 годин – передачі, 7 годин – сюжети для “Актуальної камери”.
1983 рік
Змонтована і стала до ладу студійна апаратна кольорового телебачення ДА-3 ЦТ.
◆
1984 рік
На базі пульту ПЕМ-1 и двох відеомагнітофонів “КАДР-3ПМ” змонтовано апаратну відеомонтажу, а також кольорову телепроекційну апаратну.
1986 рік
Стала до ладу пересувна телевізійна відеозаписуюча станція ПТВС “Етюд”.
Січень 1989 року
Щоп’ятниці почала виходити інформаційно-музична публіцистична програма “6-й канал” обсягом 45 хвилин. Разом з щоденними випусками “Хроніки подій” обсяг інформаційного мовлення досяг 4 годин 45 хвилин щомісяця.
13 квітня 1991 року
Здійснено 12-годинний телемарафон “Відлуння Чорнобиля”, присвячений 5-річчю з дня чорнобильської трагедії, у ліквідації наслідків якої брали участь тисячі трудівників області.
Вересень 1991 року
На базі обласного комітету телебачення і радіомовлення створено Луганське обласне державне телерадіооб’єднання.
1992 рік
Луганському телерадіооб’єднанню присвоєно 1 категорію, і воно увійшло в число провідних регіональних телерадіоорганізацій України.
1992 рік
Змонтовано центральну апаратну АЦ-М.
Жовтень 1993 року
Лауреатом першого Всеукраїнського фестивалю телепрограм “Народ мій є, народ мій завжди буде” названо телепрограму “Родовід” Луганського телерадіооб’єднання (автор сценарію Т.Дейнегіна, режисер В.Курчина). Спеціальним призом за кращу операторську роботу відзначено телеоператора О.Пичугіна.
29 листопада 1993 року
Створено експериментальне творче об’єднання “Злагода” (керівник Т.Дейнегіна, режисер В.Курчина, оператор О.Пічугін).
1994 рік
Змонтовано станцію комп’ютерної графіки.
1994 рік
На Луганському державному телебаченні здійснено перехід від технології кіновиробництва на відеотехнологію завдяки введенню в дію апаратної відеомонтажу S-VHS.
На Всеукраїнському фестивалі телевізійних програм, присвяченому 50-річчю Перемоги у Великій Вітчизняній війні, перше місце присуджено телепрограмі “Пам’ять” (автор сценарію В.Меженський, режисер А.Мельник)
◆
1995 рік
На Всеукраїнському конкурсі радіопрограм до 50-річчя Перемоги лауреатом визнано журналістку В.Казьоннову (Кушніренко) за радіопрограму “Хранитель памяти”.
Червень 1995 року
Згідно з Указом Президента України від 3 січня 1995 року “Про вдосконалення системи управління державним телебаченням і радіомовленням України” Луганське обласне державне телерадіооб’єднання реорганізовано у Луганську обласну державну телерадіокомпанію.
Обладнано апаратно-студійний блок на базі стаціонарної апаратної “Магнолія-83” АСБ-2.
Січень 1997 року
Для дослідної експлуатації прийнято технологічне обладнання АСБ “Магнолія-83”.
Листопад 1997 року
Громадськість Луганщини широко відзначила 70-річчя обласного державного радіо. Велика група його працівників була відзначена почесними званнями України, грамотами обласної держадміністрації і обласної Ради.
Лютий 1998 року
Вступив у дію комплекс технологічного обладнання радіобудинку SAY-022 словацького виробництва.
Січень-вересень 1998 року
Працівники Луганського радіо і телебачення брали активну участь у висвітленні підготовки й відзначенні 60-річчя утворення Луганської області, його заключних заходів, в яких взяв участь Президент України, численні гості з сусідніх областей, делегації зарубіжних країн. Велика група працівників телебачення і радіо області була відзначена почесними званнями України, грамотами Кабінету Міністрів України, обласної державної адміністрації і обласної Ради, галузевих державних відомств.
Квітень-травень 1998 року
На телебаченні з метою удосконалення структури телемовлення і активізації творчого процесу створено 6 творчо-виробничих об'єднань. Відповідні зміни відбулися і на обласному радіо, де були створені відповідні радіоредакції.
Липень 1998 року
Виповнилося 40 років Луганському областному державному телебаченню.
◆
Вересень 1998 року
З нової відеомонтажної апаратної почато видачу тематичних програм SVHS-2. В дослідну експлуатацію прийнято технологічне обладнання відеомонтажної ефірної апаратної САЕМВ-2.
1999 рік
Вперше Гран-прі Всеукраїнського фестивалю телепрограм “Україна єдина” за журналістську роботу в номінації “Цікава людина” присуджено автору сценарію і ведучій Т.Дейнегіній за телепрограму “Лицар звитяги”. Звання лауреата Всеукраїнського телерадіофестивалю “Калинові острови” присуджено журналістці Г.Піскун за радіопрограму “Журавка над райдугою” в номінації “За глибоке розкриття українського характеру”.
Лютий 1999 року
Почав працювати новий 34-й обласний телеканал ЛОДТРК, що значно розширив творчі можливості телевізійного мовлення.
Грудень 1999 року
Прийнята в експлуатацію телевізійна дикторська студія “В”.
Березень 2000 року
Прийнято для дослідної експлуатації апаратно-студійний комплекс формату DVСPRO у складі апаратно-студійного блоку, обладнання тележурналістики, відеокамери ТЖК, монтажної лінійки “Лейтоп”, станції нелінійного монтажу DV-EDIT, обладнання універсальної апаратної “Trinitу” та лінійного відеомонтажу, роботизований комплекс СМ-32.
Липень-вереснь 2001 року
До 10-річчя проголошення незалежності України проведено телевізійний конкурс авторів і виконавців пісні “Пісенні стежини нашої долі”.
Хроніку подій підготовлено В.Рожко на основі матеріалів обласного державного архіву, повідомлень преси, поточного архіву Луганської обласної державної телерадіокомпанії.
