Частина 03
ПАМ'ЯТЬ І ГОЛОС РАДІО
Луганська обласна державна телерадіокомпанія
Вранці з першими позивними радіо починається трудовий день. Для нас це звично, як фіззарядка або вранішня склянка чаю. І мало хто в ці хвилини думає про тих, завдяки кому ця ранкова традиція з плином часу не переривається ні на добу, для кого забезпечення якості радіо- і телепередач - постійна, наполеглива праця.
Один з них Геннадій Петрович Ковальов - начальник дільниці радіомовлення і звукозапису обласного радіо Луганщини. На відміну від тих, хто потрапляв на радіо випадково, а потім вже не розлучався з ним усе життя, Геннадій Ковальов ще в школі захопився радіосправою, і у військовому училищі навчався за цим же фахом. І хоча з військовою службою за станом здоров'я розпрощався швидко, радіотехнічної справи не облишив ні на рік, заочно вчився у Харківському вузі за цією ж спеціальністю. Тож коли йому в 1977 році запропонували очолити дільницю радіомовлення і звукозапису у тільки-но спорудженому Будинку радіо, він погодився без коливань.
- Ще років понад 40 тому, коли тільки починав працювати в радіокомітеті, - пригадує Геннадій Петрович, - вся технічна база налічувала лише три магнітофони, один пульт і кілька технологічних приладів, а зараз це - 50 магнітофонів та інша сучасна техніка, три радіостудії, стільки ж монтажних, які дозволяють записувати, монтувати і видавати в ефір передачі будь-якої технічної складності.
Пригадав ветеран, як ще на початку його радійної праці, коли треба було взяти інтерв'ю у механізаторів безпосередньо в полі, в комітетський "газон" завантажували громіздкий, мов велика валіза, магнітофон і двигун-генератор для вироблення електроструму, а зараз - кинув ремінець від портативного магнітофону на плече, а ще краще - поклав в кишеню диктофона і, будь ласка, привозь живі голоси людей з найвіддаленішої глибинки.
Згадав і те, як в будь-яку погоду, в зливу й сніговицю доводилося пішки з камбродської Кіровки добиратись до 6-ї ранку на Ленінську, щоб о 6.15 видати першу ранкову передачу. Потім, уже в новому Будинку радіо, коли на дільниці з'явилось більше спеціалістів і було встановлено цілодобове чергування технічних працівників, стало набагато зручніше і легше. А скільки траплялось випадків, коли самому доводилось бути і за оператора, і за звукорежисера при найвідповідальніших виїзних передачах, і своєрідним радіостенографом під час виробничих летучок, що їх проводили керівники області на шахтах і будовах.
Дільниця, яку очолював Геннадій Петрович - найвідповідальніша в радіомовленні. Це своєрідні пам'ять і голос складного живого організму обласного радіо. Тепер тут працюють 12 спеціалістів - дружний, злагоджений колектив, де поєднались досвід ветеранів - операторів магнітозапису Любові Бойкової, Наталії Тестешникової, інженера Юрія Тестешникова, електромеханіка Тетяни Буйновської і завзяття більш молодих за стажем Ірини Босенко, Тетяни Пеньєвської, Валентини Сіренко, Юрія Ржепішевського, старшого електромеханіка Сергія Пузикова. Їх головний обов'язок - забезпечити якісний запис і монтаж передач з музичними і шумовими "підкладками", іншими ефектами, які допомагають радіожурналістам, режисерам зробити їх передачі більш дохідливими, емоційними. І виконують вони його сумлінно, на совість.
Геннадій Петрович Ковальов - шанована людина на обласному радіо. І цінують цього "технаря", почесного радиста, не тільки за фахову компетентність і ділові якості, а й за турботливе ставлення до людей. Тому й поклав на нього колектив важливий громадський обов'язок: він - голова місцевкому профспілки працівників культури, до якої входять всі працівники обласної державної телерадіокомпанії. От і йдуть до нього зі своїми бідами і турботами люди. А їх в наш нелегкий час у всіх достатньо, а умов задовольнити їх - обмаль. Іноді хоч теплим словом, зацікавленістю допоможе, і то вже легше стає людині.
Задумів у Геннадія Ковальова чимало, а головний з них - як швидше оснастити студії комп'ютерною технікою. Перші кроки зроблені. А коли вдасться зробити все, що намічено разом з керівництвом компанії, - голос Луганського радіо звучатиме ще чистіше і гучніше.
Один з них Геннадій Петрович Ковальов - начальник дільниці радіомовлення і звукозапису обласного радіо Луганщини. На відміну від тих, хто потрапляв на радіо випадково, а потім вже не розлучався з ним усе життя, Геннадій Ковальов ще в школі захопився радіосправою, і у військовому училищі навчався за цим же фахом. І хоча з військовою службою за станом здоров'я розпрощався швидко, радіотехнічної справи не облишив ні на рік, заочно вчився у Харківському вузі за цією ж спеціальністю. Тож коли йому в 1977 році запропонували очолити дільницю радіомовлення і звукозапису у тільки-но спорудженому Будинку радіо, він погодився без коливань.
- Ще років понад 40 тому, коли тільки починав працювати в радіокомітеті, - пригадує Геннадій Петрович, - вся технічна база налічувала лише три магнітофони, один пульт і кілька технологічних приладів, а зараз це - 50 магнітофонів та інша сучасна техніка, три радіостудії, стільки ж монтажних, які дозволяють записувати, монтувати і видавати в ефір передачі будь-якої технічної складності.
Пригадав ветеран, як ще на початку його радійної праці, коли треба було взяти інтерв'ю у механізаторів безпосередньо в полі, в комітетський "газон" завантажували громіздкий, мов велика валіза, магнітофон і двигун-генератор для вироблення електроструму, а зараз - кинув ремінець від портативного магнітофону на плече, а ще краще - поклав в кишеню диктофона і, будь ласка, привозь живі голоси людей з найвіддаленішої глибинки.
Згадав і те, як в будь-яку погоду, в зливу й сніговицю доводилося пішки з камбродської Кіровки добиратись до 6-ї ранку на Ленінську, щоб о 6.15 видати першу ранкову передачу. Потім, уже в новому Будинку радіо, коли на дільниці з'явилось більше спеціалістів і було встановлено цілодобове чергування технічних працівників, стало набагато зручніше і легше. А скільки траплялось випадків, коли самому доводилось бути і за оператора, і за звукорежисера при найвідповідальніших виїзних передачах, і своєрідним радіостенографом під час виробничих летучок, що їх проводили керівники області на шахтах і будовах.
Дільниця, яку очолював Геннадій Петрович - найвідповідальніша в радіомовленні. Це своєрідні пам'ять і голос складного живого організму обласного радіо. Тепер тут працюють 12 спеціалістів - дружний, злагоджений колектив, де поєднались досвід ветеранів - операторів магнітозапису Любові Бойкової, Наталії Тестешникової, інженера Юрія Тестешникова, електромеханіка Тетяни Буйновської і завзяття більш молодих за стажем Ірини Босенко, Тетяни Пеньєвської, Валентини Сіренко, Юрія Ржепішевського, старшого електромеханіка Сергія Пузикова. Їх головний обов'язок - забезпечити якісний запис і монтаж передач з музичними і шумовими "підкладками", іншими ефектами, які допомагають радіожурналістам, режисерам зробити їх передачі більш дохідливими, емоційними. І виконують вони його сумлінно, на совість.
Геннадій Петрович Ковальов - шанована людина на обласному радіо. І цінують цього "технаря", почесного радиста, не тільки за фахову компетентність і ділові якості, а й за турботливе ставлення до людей. Тому й поклав на нього колектив важливий громадський обов'язок: він - голова місцевкому профспілки працівників культури, до якої входять всі працівники обласної державної телерадіокомпанії. От і йдуть до нього зі своїми бідами і турботами люди. А їх в наш нелегкий час у всіх достатньо, а умов задовольнити їх - обмаль. Іноді хоч теплим словом, зацікавленістю допоможе, і то вже легше стає людині.
Задумів у Геннадія Ковальова чимало, а головний з них - як швидше оснастити студії комп'ютерною технікою. Перші кроки зроблені. А коли вдасться зробити все, що намічено разом з керівництвом компанії, - голос Луганського радіо звучатиме ще чистіше і гучніше.