: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

      По-іншому сприймався радіожурнал "Над Луганню". Його змістом стало духовне, моральне відродження нашого краю. Журналіст і письменник Олександр Андрійович Шевченко залучав до підготовки його випусків літераторів, артистів, художників. Ми вже думали над відродженням української мови. Саме в цій програмі з участю вчителів, викладачів - україністів педінституту велись "Уроки української мови".
      Особливим ліризмом, м'якістю, доброзичливістю були сповнені передачі, які вела і зараз веде Галина Іванівна Піскун. Вони допомагали людям, що називається, відтаювати душею.
      Для всіх програм було притаманне головне: ми бажали проникнути в суть процесів, що відбувались. Для їх аналізу, оцінки до мікрофона запрошувались керівники області, підприємств, народні депутати, вчені. Широке застосування знайшов і інститут наших позаштатних коментаторів.
      Свій внесок в удосконалення радіомовлення зробили захоплені, відповідальні люди - режисер Віра Іванівна Овчаренко-Івко, звукорежисер Олександр Іванович Писарєв, диктори Любов Василівна Петрова, Михайло Карпович Поляков, Валерій Шарипович Чернухін, який, на жаль, передчасно пішов з життя, що стало трагедією для всього колективу.
      Ефірне життя творчим програмам жуналістів давали технічні працівники дільниці радіомовлення. Це милі, дивовижно працьовиті жінки Наталія Тестешникова, Любов Бойкова, Валентина Сіренко, Тетяна Буйновська, добрий, комунікабельний Сергій Іванович Пузиков, що багато років життя присвятив радіосправі, начальник радіоцеху Геннадій Петрович Ковальов, черговий електромеханік Анатолія Якович Зотов.
      Виняткову увагу приділяли ми постійному удосконаленню творчої, організаційної та інженерно-технічної діяльності всіх структурних підрозділів комітету, а з 1992 року - телерадіооб'єднання.
      Значну роль у цьому відігравала колегія, на засіданнях якої аналізувались такі найважливіші питанння, як удосконалення технології створення телевізійних і радіопередач, структури місцевого телемовлення: про підвищення рівня режисерської роботи тощо. Активно, цілеспрямовано працювала художня рада, яку очолював досвідчений керівник і журналіст, що багато років присвятив телебаченню, Владлен Олексійович Бутков. На радіо під керівництвом Івана Петровича Косенка діяла редакційна рада.
      Щоденно серед журналістів виникали творчі дискусії, суперечки, йшов пошук істини, як зробити теле- і радіопрограми динамічними, глибокими за змістом, яскравими за формою. І це давало свої результати: в 1992 році наше телерадіооб'єднання було переатестоване і, одержавши І категорію, увійшло до складу ведучих поряд з Дніпропетровським, Донецьким, Кримським, Львівським, Одеським, Харківським.