: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

      Багато творчих і душевних зусиль віддавали тому, щоб програма стала популярною серед різних верств населення журналісти Микола Іванович Кузнєцов, Віктор Олександрович Савченко, Федір Борисович Литвин, Станіслав Миколайович Лавренюк, режисери Анатолій Іванович Мельник, Володимир Степанович Танасієнко, звукорежисери Ольга Іванівна Лисенко, Володимир Степанович Соха, диктори Валентина Петрівна Позднякова, Ігор Вікторович Костєв, Любов Василівна Петрова, кінооператори Олексій Васильович Гнетулін, Юрій Петрович Михайлов, телеоператор Валентин Семенович Пилипенко та інші.
      Колегія облтелерадіокомітету затвердила таку структуру інформаційного мовлення телебачення: щоденні ( в робочі дні, крім п'ятниці) п'ятихвилинні випуски "Хроніки подій", щотижневик - 45-хвилинна інформаційно-музична публіцистична програма "Шостий канал", що виходила по п'ятницях о 18-й годині. Тепер місячний обсяг інформаційного мовлення складав 4 години 45 хвилин замість 25 хвилин раніше.
      Змінювали своє обличчя і випуски "Хроніки подій", які трохи пізніше були замінені тридцятихвилинною повнокровною інформаційною програмою "ТОН" (телевізійні обласні новини), в якій були присутні не лише подія, факт, але й думка - авторська оцінка, думка з приводу події, тобто замість "протокольної" хроніки висвітлення життя отримало документальність, публіцистичність, різножанровість. І в цьому була велика заслуга здібного, енергійного журналіста Василя Керсантовича Дуніна, який очолив телевізійну службу інформації. Він був не тільки керівником, а й сценаристом, коментатором, ведучим. Під його началом працювали і досвідчені, талановиті журналісти - вже згадувані В.О.Савченко і Ф.Б.Литвин, і молоді, чий шлях у тележурналістиці тільки-но починався - Інна Ткаченко і Костя Гродзинський.
      Нові позитивні тенденції намітилися й на інших напрямках, особливо в тематичних програмах. Широкою популярністю користувались передачі з циклу "Актуальний діалог". Злободенність, гострота проблем громадсько-політичного, соціально-економічного життя, що підіймались, участь в їх обговоренні керівників області, правових і господарських органів робили кожну передачу такого циклу по-особливому значущою.
      Скажу відверто, яке б місце не займали в програмі ці передачі, якою б нерівною не була конкуренція з передачами Центрального і Українського телебачення, у "Актуального діалога" завжди був свій масовий глядач, що підтверджувалось великою кількістю дзвінків і листів. Бо всі ці передачі йшли в прямому ефірі, будувались за принципом зворотнього зв'язку.
      Весь час при їх проведенні не мовчали телефони. Питання були різні - часом сердиті, складні. На більшість з них телеглядачі відразу ж одержували відповіді. На всі ж, звичайно, відповісти було неможливо, хоча і йшла кожна з передач по 1 годині 15 хвилин. І не випадково у "Діалога" з'явився супутник - "Пошта "Актуального діалога".