: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

      Радіослухачі зримо уявляють собі, як шепоче грайливий струмочок, гомонять дерева або набирає швидкість килим-літак, як Котигорошок збирається в дальню дорогу, щоб визволити сестру і братів від чар злого Змія, як чарівна берізка захищає скривджену падчерицю, а Іван-Побиван воює з темним царством. Для казки притаманні елементи фантастики і уособлення. Звірі і птахи там розмовляють людською мовою. Там чоботи - не просто чоботи, а семимильні. А скатертина така щедра, що люди назвали її самобранкою. Казка - це потяг до добра і прекрасного. Вона вчить тільки хорошого.
      Інколи Любові Петровій настільки подобається фантастичний сюжет, що починаєш вірити в реальність вигаданих історій. Бо сама вона - великий мрійник. Пристрасть до фантасмогорії в її серці ще в студентські роки вселила літературна творчість французького письменника Проспера Меріме.
      Казка допомагає збагнути реальне життя.
      Кожного разу Любов Петрова по-материнськи лагідно, доброзичливо на прикладі поведінки казкових героїв вчить малечу, як слід себе поводити і чого не можна робити.
      Завжди, працюючи з мікрофоном, весь свій талант диктор Луганського обласного державного радіо Любов Петрова спрямовує на створення атмосфери миру і спокою в кожній родині, а значить, і в суспільстві. І так щодня ось вже більш як чверть віку, ще до закінчення російського відділення філологічного факультету Луганського державного педагогічного інституту.
      Слухачі Луганщини добре знають її голос, який звучить і в інформаційних випусках "Новин" обласного державного радіо, і в різних тематичних передачах, і, нарешті, в казках. І скрізь зміст кожної інформації вона яскраво і природньо доносить до радіослухача. Люди вірять Любові Петровій на слово. А це дорогого варте. Це найвище визнання її високої професійної майстерності.
      Послухайте, як вона читає вірші! Кожного разу це неодмінно неповторна, щира сповідь душі автора віршованих рядків.
      Любов Василівна переконана, що мікрофон для диктора - то своєрідна сцена театру одного актора. Її шлях до загального визнання проліг через роки невтомної, наполегливої праці, помножені на безмежну любов до літератури, поезії. В творчість Антона Павловича Чехова вона закохана за інтелігентний дотепний гумор і водночас за те, що він висвітив такий серйозний пласт людської натури, як світ "маленької людини". Англійський письменник Джон Голсуорсі захопив її душу тим, що підняв на щит моральну перемогу скривдженої людини.
      А тому не випадково саме людську гідність відстоює переважна більшість героїв її казок.