: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

"ВІДКРИТТЯ" МИКОЛИ КУЗНЄЦОВА

      Розповідати про Миколу Івановича Кузнєцова - головного редактора Луганського обласного державного радіо - напрочуд легко і водночас важко: в його житті було стільки цікавого і важливого, що за цією кількістю можна пропустити щось значне.
      Школу закінчив у 1958 році. Потім - професійно-технічне училище, робота токарем на заводі ім.Леніна, через деякий час став студентом Луганського педагогічного інституту - відділення української мови та літератури. Серед його викладачів були - нині професор педуніверситету Зинаїда Степанівна Сикорська, завідуюча кафедрою іноземних мов Віра Петрівна Теленгатор. Студентові Кузнєцову не важко було складати заліки й екзамени з іноземної мови: до кожного засідання гуртка іноземних мов він готував перекладати з німецької на українську і російську мови творів Гете, Гейне, інших німецьких авторів.
      За всіма ознаками, М.Кузнєцов мав стати вчителем. Вже і направлення на роботу отримав. Та сталося так, що до школи він не потрапив: в педінституті відкривали свою газету. Очолив її радіожурналіст Станіслав Ткаченко, що працював тоді на обласному радіо. Йому потрібна була заміна. Так Микола Кузнєцов уперше з'явився на радіо.
      Через півтора року запросили на роботу до обкому комсомолу завідуючим сектором інформації. Та апаратна робота не дуже приваблювала творчу натуру, і він знову повернувся на радіо, а після закінчення відділення журналістики Вищої партійної школи при ЦК КП України (тепер інститут політології) став згодом працювати власкором Українського радіо на рідній Луганщині. П'ять років напруженої роботи. Кожного дня - кілька інформацій і один-два звукових матеріали, термінові додаткові повідомлення про непересічні події. Пригадуєте, як у тій пісні: "Раньше всех расскажет репортер, от забоя к небу строя мост".
      Довелося попрацювати і на обласному телебаченні - заступником головного редактора по інформації. Однак невдовзі повернувся на рідну радійно-репортерську роботу. Пройшов тут усі сходинки від відділу інформації до головного редактора обласного радіо.
      З задоволенням пригадує Микола Іванович співпрацю з багатьма творчими і технічними працівниками радіо і телебачення - Миколою Поповим, Станіславом Ткаченком, Григорієм Тараненком, Анатолієм Колісниченком.
      Знання і вміння ніколи не обтяжують - цю істину сповідує і дотримується її М.І.Кузнєцов усе життя. Багато чого він пізнав і в ході спілкування з сотнями своїх співрозмовників - трударів різних професій. Серед них були і широко знані герої, і ветерани війни та праці, і відомі артисти України, ватажки шахтарських бригад, чимало інших цікавих простих і душевних людей, яких саме він відкрив і для себе, і для слухачів.