: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

УВАГА! ЗАПИС!

      Як би не було важко, життя чудове і дивовижне - так мовиться в народі. А роблять наше життя таким гарні й добрі люди. І одна з них - ветеран радіосправи Любов Миколаївна Бойкова.
      Завжди привітна, доброзичлива, переповнена добротою, вона приваблює до себе людей. А посада у неї досить скромна, специфічна - оператор магнітного запису. І справі цій віддано майже тридцять років наполегливої творчої праці.
      В юності мріяла стати вчителем, тому й закінчила педучилище. А на радіо і телебачення потрапила випадково.
      Молода, життєрадісна, впевнено пізнавала вона таємниці нелегкої та такої необхідної для радіо справи. Через помилки і надбання приходив досвід, окрилюючий успіх і радість від улюбленої справи.
      Робота у Любові Миколаївни неабияка - копітка і водночас складна: точно відібрати й записати матеріал, підібрати потрібну музику, інший звуковий супровід. Все це потребує уваги, терпіння, музичної культури.
      У цієї милої жінки, коли треба, з'являється і необхідна в справі жорсткість, вимогливість. Бо без цього в її праці неможливо. Буває так, що годинами б'ється над якимось сюжетом, епізодом передачі, доки не виходить так, що видно - зроблено все майстерно. А на запитання, чи не було бажання змінити щось у своєму професійному житті, без роздумів заперечно хитне головою: "Ні, ніколи".
      Живуть вони дружньою сім'єю з чоловіком, донькою, зятем і онуком. І всім їм Любов Миколаївна щедро віддає своє жіноче, материнське тепло.
      Незважаючи на дуже стислий графік роботи, сімейні турботи, знаходить Любов Миколаївна час і на театральні прем'єри сходити, і виставки відвідати. А вечором разом з онуком пробігтися парковими доріжками.
      І кожного ранку в апаратній радіобудинку знов звучить її голос: "Увага! Запис!", - і на операторському табло з'являються звичні слова: "Мікрофон ввімкнено".