: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

      Траплялися й "технічні неполадки". Коли монтували релейну лінію в Перевальську, так сталося, що робітники будівельно-монтажного управління по виготовленню спеціальних споруд виготували щогли із старого, прогнилого дерева. Коли їх підіймали для встановлення, одна з сорокаметрових щогл переломилася і впала... Довелося все робити спочатку.
      В сімдесятих роках телебачення розвивалося дуже інтенсивно. Завдяки спорудженню радіорелейних ліній Луганськ та Старобільськ одержали можливість приймати програми Центрального і Українського телебачення (ЦТ, ЦТ-2, УТ) і радіопрограми (Р-1, Р-2, Р-3). Однак ще багато населених пунктів не було охоплено телебаченням. Для того, щоб жителі Лисичанська, Кремінної, Сватового, Троїцького, Біловодська змогли приєднатися до "клубу телеманів", Володимир Андрійович з колегами і встановлювали в цих містечках ретранслятори.
      Згодом з'явилися комерційні теле- і радіокомпанії, отже - роботи вистачало.
      Добрі стосунки склалися у "технарів" і з творчими працівниками: вони проводили цікаві зустрічі, спортивні змагання, вечори відпочинку з дикторами й журналістами, що зближувало, здружувало їх колективи, які служать, власне, одній важливій справі, збагачували тих і тих знаннями. Володимирові, наприклад, не раз доводилося виконувати й роль оператора телекамери.
      Сьогодні Володимир Андрійович - щасливий сім'янин: має сина й доньку та трьох онуків. Дружина підтримує всі його починання, а планів на майбутнє - ой як багато! Працювати Бєлінін збирається ще довго, бо знає: його чекають нові й нові невирішені справи.