: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

      Той рік став пам'ятним для мене ще й тим, що за поданням обласного відділу охорони здоров"я Міністерство охорони здоров'я присвоїло мені звання "Відмінник охорони здоров'я СРСР" - до речі, першій серед журналістів України.
      Згадуючи минуле, особливо теплі слова хочеться сказати на адресу колег - режисерів А.І.Мельника, Г.І.Тишкової, В.С.Курчиної, операторів В.П.Коваленка, Л.Г.Гончарова, В.С.Пилипенка, звукорежисерів В.С.Сохи, О.І.Лисенко, Т.М.Кудлач. Завдяки їх професійній майстерності, відданості справі більшість наших передач отримувала схвальні відгуки як в області, так і фахівців Центрального та Українського телебачення.
      А хіба можно забути творчі звіти і зустрічі з нашими телеглядачами, які проходили в містах і районах у переповнених залах і де йшла змістовна, зацікавлена розмова про життя й спільні життєві проблеми, про здобутки і прорахунки телевізійників області. Був час, коли такі зустрічі проходили щомісяця. За цим уважно стежив В.О.Бутков - перший заступник голови комітету. І після кожної такої зустрічі ми одержували заряд бадьорості, і в нас загострювалось почуття своєї необхідності людям з їх малими і великими турботами.
      Саме після таких зустрічей і були започатковані дитячі передачі з обов'язковими конкурсами. Запам'яталась одна з них, яку ми готували з режисером Г.І.Тишковою до Олімпіади-80. Оголосили конкурс на талісман-ведмедика. І от через кілька днів після передачі листоноші принесли нам два мішки ведмедиків - і намальованих, і вишитих, і виліплених з пластиліну. Десь штук 500! Так, заради такої уваги варто жити і працювати.
      І зараз, вже перебуваючи на пенсії, я продовжую співпрацювати з нашим рідним телебаченням. Бо це - як повітря, яким дихаєш, як кохання однолюбів - раз і назавжди.