: : : ГОВОРИТЬ I ПОКАЗУЄ ЛУГАНСЬК! : : :

ПАМ'ЯТЬ І ГОЛОС РАДІО

      Вранці з першими позивними радіо починається трудовий день. Для нас це звично, як фіззарядка або вранішня склянка чаю. І мало хто в ці хвилини думає про тих, завдяки кому ця ранкова традиція з плином часу не переривається ні на добу, для кого забезпечення якості радіо- і телепередач - постійна, наполеглива праця.
      Один з них Геннадій Петрович Ковальов - начальник дільниці радіомовлення і звукозапису обласного радіо Луганщини. На відміну від тих, хто потрапляв на радіо випадково, а потім вже не розлучався з ним усе життя, Геннадій Ковальов ще в школі захопився радіосправою, і у військовому училищі навчався за цим же фахом. І хоча з військовою службою за станом здоров'я розпрощався швидко, радіотехнічної справи не облишив ні на рік, заочно вчився у Харківському вузі за цією ж спеціальністю. Тож коли йому в 1977 році запропонували очолити дільницю радіомовлення і звукозапису у тільки-но спорудженому Будинку радіо, він погодився без коливань.
      - Ще років понад 40 тому, коли тільки починав працювати в радіокомітеті, - пригадує Геннадій Петрович, - вся технічна база налічувала лише три магнітофони, один пульт і кілька технологічних приладів, а зараз це - 50 магнітофонів та інша сучасна техніка, три радіостудії, стільки ж монтажних, які дозволяють записувати, монтувати і видавати в ефір передачі будь-якої технічної складності.
      Пригадав ветеран, як ще на початку його радійної праці, коли треба було взяти інтерв'ю у механізаторів безпосередньо в полі, в комітетський "газон" завантажували громіздкий, мов велика валіза, магнітофон і двигун-генератор для вироблення електроструму, а зараз - кинув ремінець від портативного магнітофону на плече, а ще краще - поклав в кишеню диктофона і, будь ласка, привозь живі голоси людей з найвіддаленішої глибинки.
      Згадав і те, як в будь-яку погоду, в зливу й сніговицю доводилося пішки з камбродської Кіровки добиратись до 6-ї ранку на Ленінську, щоб о 6.15 видати першу ранкову передачу. Потім, уже в новому Будинку радіо, коли на дільниці з'явилось більше спеціалістів і було встановлено цілодобове чергування технічних працівників, стало набагато зручніше і легше. А скільки траплялось випадків, коли самому доводилось бути і за оператора, і за звукорежисера при найвідповідальніших виїзних передачах, і своєрідним радіостенографом під час виробничих летучок, що їх проводили керівники області на шахтах і будовах.